Тридцятичотирьохрічний Робіне де Сен-Реджент (псевдонім: П’єро), колишній військово-морський офіцер, який переховувався в лісі Лоудеак в епоху переслідувань проти шуанів, був дуже цікавою особистістю. По-перше, він був — на відміну від Наполеона — справжнім карликом: мав лише сто сорок сантиметрів на зріст! Але всі, хто його знав, добре знали, що щоб напасти на цього "ганфайтера" поодинці, треба бути божевільним або самогубцем. Він оселився інкогніто в "Отель Вобан", і хоча спочатку прийняв план застрелити Консула в театрі зі спеціальної пневматичної рушниці, пізніше передумав і запропонував щось краще: так звану "пекельну машину". У той час "пекельною машиною" називали бочку, наповнену порохом і січеними металевими одламками, яку треба було підсунути під ніс або підкласти під обрану жертву і "поженити" порох з вогнем. Це був свіжий винахід якобінця Шевальє, який мав намір "розпилити" Першого Консула, але якого Фуше заарештував майже без п'яти дванадцять в ніч із 7 на 8 листопада 1800 року. Від якобінців естафету технічного прогресу перейняли роялісти.
Фуше вдалося ліквідувати змову якобінців завдяки подвійному агенту, який був поруч із Шевальє під час підготовки до вбивства. Це був його типовий вчинок, згідно з принципом, приписуваним багатьом поліцаям: "Якщо збереться чотирьох змовників, то двоє з них — мої люди". Подібне було спочатку і з роялістами. Фуше знав про прибуття Сен-Реджента в столицю і підставив свого чоловіка в його оточення. Проте шуани, на відміну від якобінців, мали контррозвідку, до того ж добру. "Княже око" було оголене і вибите. Тоді міністр поставив друге "око" серед змовників, але Сен-Реджент провів ще одну операцію, і Фуше осліп — він уже перестав контролювати гору.
Сама "екзекуція" була здійснена трьома людьми: Лімуеланом, Сен-Реджентом і Франсісом Карбоном (псевдонім: Малий Франсуа), який за наказом Кадудаля постачав зброю змовникам. Вони призначили дату на Святвечір 24 грудня 1800 року. Місце: вузька вулиця Сен-Нікез, якою того вечора Перший Консул мав йти до Опери на світову прем’єру ораторії Гайдна "Створення світу". Назва здавалася їм символічною – одним вибухом вони покінчать із наполеонівським світом і створять новий, у якому богом буде Людовик XVIII.
"Пекельна машина" вибухнула о 20:30, і це було настільки жахливо, що парижанам здалося, ніби стався землетрус.
Вибух "пекельної машини" на вулиці Сен-Нікез (тогочасна гравюра)
Вогняний вулкан вивергся з вулиці Сен-Нікез, всі вікна в окрузі та стіни кількох десятків будинків потріскалися, а людські кінцівки були розкидані в радіусі кількох сотень метрів від епіцентру. Двадцять дві людини загинули і п'ятдесят три були важко поранені (Наполеон призначив високі компенсації та пенсії сім'ям жертв). Але хоч Сен-Реджан запалив п’яти-шестисекундний запал, побачивши за кілька метрів від "пекельної машини" карету Консула – Бонапарта навіть не подряпало! Завдяки багатьом несподіваним збігам обставин, що наклалися в той день один на другий того дня, але головним чином тому, що візник був п’яний і їхав по-кавалерськи (тобто швидше, ніж розраховували змовники), а бікфордів шнур намок під час дощу, який падав увесь вечір, так що шнур горів на кілька секунд довше, ніж було розраховано - в результаті, в момент вибуху карета з Наполеоном вже повернула за ріг.
І саме новина про невдачу так обурила Жоржа в передостанній день 1800 року, свідком чого був Рівуар. Кадудаль нібито кричав:
- Цей сучий син Сен-Реджент все просрав!
Архітектори агіографічних святинь для вождя шуанерії (Мюре, Гассьє, ціла купа істориків-роялістів, починаючи з графа Дюпра та, частково, Ленотра) наполегливо стверджували, що Гедеон не мав жодного відношення до замаху (!). Вбивцею, асасином, мстивим звіром був Наполеон. Кадудаль ніколи б не вдався до такого звірства, як заздалегідь сплановане холоднокровне вбивство, і він послав Сен-Реджента лише для того, щоб організувати нову конспіративну мережу та підготувати ґрунт у Парижі для майбутнього прийому Бурбона, який мав повернутися до трон. На жаль, цей божевільний Сен-Реджент все зіпсував! Наводити ці аргументи не було б сенсу, адже це все-таки балада, а не кабаре-куплети. Усі вбивці походили з найближчого оточення Жоржа, і протягом багатьох років служби під його наказом вони зрозуміли, що непокора або свавільна зміна його наказів є найефективнішим способом радикально вкоротити собі життя. Богобоязливий, гуманітарний і ненавидячий холоднокровних вбивць Гедеон протягом багатьох років своєї кар'єри знищував ворогів з ефективністю м'ясорубки.