Выбрать главу

Кедді

так якщо ти так хочеш так

я сів а вона вже сидить на землі обхопивши руками коліна

кажуть тобі йди додому

так я зроблю все що ти хочеш так

а сама й не дивиться на мене я схопив її плече трясу

замовкни

а я трясу її

замовкни замовкни

так так

підвела обличчя а тоді бачу вона зовсім і не дивиться на мене білки її очей підказали

вставай

сіпаю її геть обм’яклу поставив на ноги

ну йди тепер

а Бенджі ще плакав коли ти виходив

іди вже

перебрели через струмок ось завиднів дах потім горішнє вікно

спить він уже

затримався біля хвіртки замикаючи її вона йде далі в сивому світлі пахне дощем а дощу все немає жимолость сягає від садового паркану починає Кедді увійшла в тінь чую її ходу

Кедді

став перед східцями ґанку ходи її не чути

Кедді

чую ходу тоді торкнувся рукою її руки не гаряча й не холодна а просто нерухома одежа її ще трохи волога

а тепер ти його любиш

не дихає то вона так повільно мов десь далеко дихає

Кедді чи любиш ти його тепер

не знаю

подвір’я в сивій імлі й тіні предметів мов потопельники у воді застояній

краще б ти померла

а ти ти чом не заходиш

думаєш про нього цієї хвилини

не знаю

скажи про що ти наразі думаєш скажи мені

перестань Квентіне не треба

це ти замовкни ти замовкни чуєш та замовкнеш ти чи ні

гаразд я мовчу ми зчинили такий тут галас

я вб’ю тебе чуєш

ходім до гамака а то всіх піднімеш

я не плачу ти кажеш ніби я плачу

ні тихіш а то розбудимо Бенджі

заходь у будинок заходь негайно

іду не плач така вже я є нехороша і нічого з цим ти не вдієш

на нас упало якесь прокляття ми ж не винні в чім наша вина

тсс заходь і лягай спати

ти не заженеш мене прокляття на нас

нарешті я побачив його він саме до перукарні заходив він глянув на мене я пройшов далі й чекаю

я шукаю вас уже два чи й три дні

а що є розмова

є і то невідкладна

швидко двома порухами він скрутив цигарку запалив сірника об ніготь великого пальця

тут на вулиці незручно де б нам зустрітися для розмови

прийду в номер до вас ви ж у готелі

ні незручно й там знаєш отой міст через струмок за містом він

то на мосту

так гаразд

рівно о першій

добре

я відвернувся щоб іти геть

дякую

послухай

я зупинився озирнувся

чи все з нею гаразд

з виду він мов із бронзи вилитий у своїй сорочці барви хакі

чи я їй потрібен негайно що з нею

о першій поговоримо

вона чула як я сказав Ті-Пі щоб засідлав Принца о першій очей не зводить майже не їла вийшла слідком за мною

що ти намислив

нічого хіба не можна мені й проїхатись верхи

ти щось задумав що саме

не твоє діло повія шльондра

Ті-Пі вже подав Принца до задвіркового ґанку

Ні не треба я передумав пройдуся пішки

алеєю вийшов із воріт і звернув у провулок а далі побіг іще здаля побачив його на мосту стоїть ліктями сперся на поруччя кінь у лісі прив’язаний покосував на мене через плече а більше й не поглядав аж поки я вийшов на міст і став тримає в руках шмат кори одщипує маленькі шматочки й кидає через поруччя у воду

я прийшов сказати вам щоб ви їхали геть із міста

він непоквапно відламав шматочок кори прицільно кинув у воду й задивився як воно пливе

я сказав ви повинні виїхати з міста

він подивився на мене

це вона послала тебе до мене

я не батькові чи ще чиї слова переказую вам це мої слова я вам кажу

послухай-но не спіши гарячкувати я хочу знати чи нічого їй не сталося її там шпетили вдома правда