Ендрю вважав, що медитує жахливо. Сорокаоднорічний інженер- електрик був переконаний, що мета медитації — звільнитися від усіх думок та очистити розум. Навіть коли він зосереджувався на диханні, його голову не полишали сторонні думки. Він уже був ладен припинити практику, бо не вдавалося досягти успіху так швидко, як цього хотілося. Ендрю здавалося, що він просто марнує час, адже не може зосередитися на своєму ди- ханні.
Цієї помилки припускається більшість новачків у медитації, однак правда в тому, що невдала медитація — це саме те, що потрібно для ефективної практики. Я підтримувала Ендрю та всіх інших розчарованих початківців і рекомендувала їм зважати не лише на те, чи вони зосереджені під час медитації, а й на те, як це впливає на їхню концентрацію та рішення в інших життєвих ситуаціях.
Ендрю помітив, що навіть коли не може сконцентруватися під час медитації, то стає більш зібраним потім. Він також усвідомив, що дії під час медитації — саме те, чого він потребує в реальному житті: вловити момент, коли він починає відволікатися, та повернутися на шлях досягнення мети (в цьому разі — зосередитися на диханні). Медитація ставала Ендрю в пригоді саме тоді, коли хотів замовити щось солоне чи смажене на обід, — він вчасно зупинявся і замовляв здорову їжу. Вона не дозволяла саркастичному коментарю зірватися з вуст і допомагала притримати язика за зубами. Завдяки медитації Ендрю став помічати моменти, коли починав бити байдики, а потрібно було повертатися до роботи. Упродовж усього робочого дня завдяки самоконтролю він повертався на шлях досягнення своєї мети, навіть коли збивався з курсу. Усвідомивши це, Ендрю перестав хвилюватися, що впродовж усієї своєї десятихвилинної медитації він лише відволікається та знову і знову намагається сконцентруватися на диханні. Що «гірша» медитація, то краще це для повсякденного життя: потрібно лише помітити момент, коли мозок починає десь «блукати».
Медитація полягає не в тому, щоб викинути з голови всі думки, а в тому, щоб навчитися не губитися в них, забуваючи про свою мету. Не хвилюйтеся, якщо не можете повністю сконцентруватися, коли медитуєте, — просто намагайтесь постійно фокусуватися на диханні.
Заключне слово
Мозок сучасної людини влаштований так, що всередині кожного з нас живе кілька особистостей, які змагаються за контроль над думками, почуттями та діями. Кожне таке змагання — боротьба між різними іпостасями нашого «я». Щоб наша головна особистість перемогла в цій боротьбі, потрібно вдосконалити системи самосвідомості та самоконтролю. Лише в цьому разі ми віднайдемо в собі силу волі та силу «я хочу» і зможемо досягти більшого.
Стислий огляд розділу
Ідея: силу волі насправді формують три сили — «я буду», «я не буду» та «я хочу», що допомагають нам удосконалити себе.
Під мікроскопом
• Що для вас найважче? Уявіть, що ваша сила волі зіткнулася з випробуванням, і вам потрібно зробити щось, що дається украй важко. Що в цій ситуації найскладніше?
• Відкрийте дві свої свідомості. Випробуйте свою силу волі — опишіть дві свої особистості. Чого бажає ваше імпульсивне «я»? Чого хоче друга, мудріша, частина вас?
Експерименти з силою волі
• Відстежуйте свої рішення. Звертайте увагу на кожне рішення, пов’язане із випробуванням вашої сили волі, хоча б упродовж одного дня.
• П’ятихвилинна медитація для тренування мозку. Зосередьтеся на диханні, проказуючи подумки «вдих» та «видих». Спробуйте зауважити, коли ваша свідомість почне відволікатися на інші речі, і відновіть контроль за своїм диханням.
Розділ 2. Інстинкт сили волі: ми народжені для того, щоб опиратися спокусам
Усе починається з хвилі збудження. Мозок стрімко активізується, серце тріпоче в грудях. Здається, все ваше тіло говорить «так». Тоді вас огортає неспокій: легені звужуються, а м’язи напружуються. Ви відчуваєте легке запаморочення та нудоту. Ви майже тремтите — вам так цього кортить. Не можна. Але ж так хочеться. Але не можна! Ви знаєте, що мусите робити, проте не впевнені, чи впораєтеся із цим відчуттям, не здастеся і не зламаєтеся.
Вітаю у світі спокус — цигарка, коктейль чи потрійне лате, а може, й фінальний розпродаж, лотерейний квиток або ж пончик у вітрині пекарні. У такий момент ви мусите зробити вибір: піддатися спокусі або ж знайти в собі внутрішні сили й опанувати себе. У такий момент вам потрібно сказати «Я не буду», коли все ваше єство кричить «Я хочу».