Рен Ківец, дослідник у галузі маркетингу з Колумбійського університету, з’ясував, що деяким людям дуже важко відмовлятися від негайного щастя задля майбутньої винагороди. Вони постійно відкладають задоволення на користь роботи, добрих справ чи майбутніх радощів, але зрештою шкодують про свої рішення. Ківец назвав цей стан гіперопією (закручена назва для звичайної далекозорості)[184]. Більшість людей, як ми вже переконалися, страждає на «короткозорість». Коли обіцянка винагороди перед очима, вони не здатні побачити цінності відтермінованого задоволення. Люди ж, які страждають від гіперопії, хронічної передбачливості, не здатні усвідомити цінності одержання насолоди саме сьогодні. Це велика проблема — майже така сама, як і недалекоглядність, й обидва ці стани призводять до розпачу та нещастя.
У людей, яким важко змусити себе піддатися спокусі, спонтанні рішення вимагають такого самого самоконтролю, як у більшості з нас — відмова від чогось. Кожну стратегію, представлену в цій книжці, їм потрібно перевернути догори дном. Люди з гіперопією, на відміну від тих, хто страждає на міопію, мають дати собі настанову на задоволення. Наприклад, коли ви покриваєте кредит, як бонус оберіть замість готівки подарунковий сертифікат. Тоді ви змушені будете купити собі коштовний подарунок, а не відкладати все на чорний день. Водночас слід переконатися, що подарунковий сертифікат не збиратиме пил у шухляді, бо ніяк не випадає слушний момент, щоб щось на нього придбати. Також, щоб допомогти собі зробити правильний вибір, спробуйте перефокусуватися — так само, як це роблять люди, що намагаються встояти перед негайною насолодою. Замість того, щоб зациклюватися на тому, як дорого це задоволення обійдеться, людині з гіперопією слід сприймати його ціну як інвестицію. Уявіть, яку насолоду ви одержите або ж сприймайте потурання своїй слабкості як потрібний крок для відновлення сил (торговельним мережам теж про це відомо, і вони радо позиціонують свою люксову продукцію так, щоб покупців не дуже мучили докори сумління). Замислюючись над тим, як ваші рішення сьогодні вплинуть на ваше майбутнє щастя, уявіть, як шкодуватимете про те, що сьогодні відмовилися від задоволення[185].
Правду кажучи, я сама іноді трохи страждаю на гіперопію. Коли мені потрібно нагати собі, що варто розслабитися, я згадую про пляшку шампанського, яку зберігаю вже п’ять років. Мені її подарувала начальниця, коли я отримала стипендію на навчання в магістратурі. Одержавши в подарунок цю пляшку разом із вітальною запискою, я подумала, що відкорковувати її одразу — погана ідея. Я хвилювалася, чи зможу успішно закінчити магістратуру, й тому сама стипендія здавалася мені лише невеличким кроком. Я пообіцяла собі, що вип’ю її, коли переїду в Стенфорд та влаштуюся на новому місці. Тож ця пляшка подорожувала зі мною країною — від Бостона до Північної Кароліни. Я почала працювати на кафедрі психології, але все одно не відчувала, що вже настав момент її відкоркувати. Я ще нічого не досягла, щоб святкувати: може, наприкінці року або коли опублікую свою першу роботу.
Це шампанське ще чотири рази переїжджало разом зі мною. Щоразу, коли я його упаковувала, мені здавалося, що заслуговуватиму на те, щоб його відкоркувати, тільки після чергового досягнення. Лише захистивши дисертацію й отримавши диплом, я нарешті відкоркувала ту пляшку, але шампанське вже зіпсувалося. Виливаючи напій у раковину, я поклялася собі більше не змарнувати жодної можливості святкувати свої досягнення.
Під мікроскопом: чи не занадто ви далекоглядні для свого ж блага?
Вам буває важко зробити перерву, бо справ завжди безліч? Ви відчуваєте провину або тривогу через те, що витрачаєте гроші, й тому купуєте лише найнеобхідніше? Чи аналізуєте ви те, як витратили час і гроші, та чи шкодуєте, що так часто відкладали задоволення на потім? Якщо це так, експерименти із силою волі з цього розділу перетворіть на стратегії отримання негайного задоволення (і спробуйте не зволікати, добре?).
Заключне слово
Коли ми думаємо про майбутнє, наша фантазія поводиться вкрай несподівано. Далекі винагороди здаються менш бажаними, тому замість них ми обираємо негайне задоволення. Ми не здатні передбачити, з якими спокусами зіткнемося чи що відверне нашу увагу в майбутньому, а тому не можемо захистити себе і зраджуємо свою мету. Щоб ухвалювати мудріші рішення, нам потрібно краще розуміти та підтримувати майбутніх себе. Варто пам’ятати, що в майбутньому ми самі пожинатимемо плоди наших сьогоднішніх дій і будемо вдячні собі за зусилля.