Замість того, щоб ганьбити людей за невдачі, ліпше б суспільство підтримувало їх за успіхи[221]. Хороший приклад — реалізовувана в Університеті Піттсбурга програма зниження ваги, згідно з якою її учасники повинні привести на заняття друга чи родича. Їм дають «суспільне домашнє завдання»: наприклад, упродовж тижня влаштувати спільний «здоровий» обід або підбадьорювати одне одного телефоном. Приголомшливі 66 % учасників у межах цієї програми демонстрували стабільне зниження ваги впродовж десяти місяців, порівняно з лише 24 % учасників контрольної групи, до яких не приєднався друг чи родич[222].
Експеримент із силою волі: створюємо груповий проект
Не потрібно боротися зі своїми слабкостями самотужки. У вас є друг, родич або колега, який міг би допомогти вам досягти мети? Не обов’язково мати однакову мету: спілкування та підтримка одне одного може дуже допомогти вам із самоконтролем. Якщо вас стимулює конкуренція, запросіть інших до участі в змаганні за звання найбільш вольової людини. Хто першим завершить незакінчені справи або хто зекономить найбільше грошей за місяць?
Цього чудового листа я отримала від колишньої слухачки через кілька місяців після завершення курсу. Вона хотіла розповісти мені, що одна з імпровізованих вправ, яку вони виконували під час занять, дуже допомогла їй у досягненні мети. На останньому занятті деякі слухачі висловлювали занепокоєння, що, щойно курс скінчиться, в них зникне мотивація продовжувати працювати над собою. Лекції мають величезне соціальне значення: можливість поспілкуватися про свої досягнення, хоч би і з людиною, що сидить поруч, дуже мотивує.
Тож під час останнього заняття, коли деякі слухачі починали нервувати, я просила всіх обмінятися електронною поштою з незнайомою їм людиною та розповісти їй, про свої плани на наступний тиждень відповідно до своєї мети. Завданням було написати партнеру листа і спитати, чи зробив він те, що обіцяв.
Слухачка, яка написала мені через кілька місяців, зазначала: єдине, що стимулювало її в перший тиждень після закінчення курсу, — необхідність розповісти незнайомцю, чи дотримала вона слова. Це просте завдання перетворилося на справжню систему взаємної підтримки. Деякий час вони продовжували це щотижневе листування, незважаючи на те, що раніше за стінами зали взагалі не спілкувалися. Невдовзі ці зміни стали частиною її життя, і їй більше не потрібно було звітувати перед незнайомцем.
Заключне слово
Дивовижно, як сильно на наш мозок впливають цілі, переконання та дії інших людей. Коли ми спілкуємося з іншими чи просто думаємо про них, вони стають ще одним нашим «я», що бореться за самоконтроль. Але є і зворотний бік: наші власні дії впливають на вчинки безлічі інших людей, і кожне наше рішення може стати для них натхненням чи спокусою.
Стислий огляд розділу
Ідея: на самоконтроль впливає соціальний доказ, тому сила волі, як і слабкість, передається, наче вірус.
Під мікроскопом
• Ваша соціальна мережа. Чи поділяють вашу мету люди, з якими ви спілкуєтеся?
• Кого ви «віддзеркалюєте»? Спробуйте звертати увагу на кожен випадок, коли ви імітуєте поведінку іншої людини.
• Хто швидше за все може вас «інфікувати»? Хто ваші «найближчі»? Чи є якісь звички, які ви перейняли від них або ж вони від вас?
• Але, мамо, всі так роблять! Чи використовуєте ви соціальний доказ, щоб переконати себе, що ваша проблема із силою волі — не така вже й проблема?
Експерименти із силою волі
• Зміцнюємо імунну систему. Щоб уникнути зараження слабкостями інших людей, щоранку по кілька хвилин на день думайте про свою мету.
• Підчепіть самоконтроль. Коли потрібно зміцнити силу волі, згадайте про свій взірець. Запитайте в себе, що зробила б ця вольова людина.
• Сила гордості. Розповідайте іншим про свої проблеми із силою волі та уявіть гордість, яку ви відчуватимете, коли досягнете успіху.
• Створюємо груповий проект. Чи можете ви долучити інших до змагання за звання найбільш вольової людини?