Тінувіель Так Берен іменував Лутіен; поетичне означення солов’я, «Донька Сутінок». Див.: Лутіен.
Тіріон «Велична Варгова Вежа» — ельфійське місто на пагорбі Туна в Амані. 49, 51-53, 61, 67, 111, 123, 124, 171, 259
Тол-Ґален «Зелений Острів» на ріці Адурант в Оссіріанді, де після повернення мешкали Берен і Лутіен. 120,192,244,245
Тол-Ерессеа «Самотній Острів» (або ж просто Ерессеа), на якому ваньярів, нолдорів, а згодом і телерів Улмо перевіз через океан і який, урешті, вкоренився в Елдамарській Затоці неподалік від узбереж Аману. Телери залишалися на Ерессеа тривалий час, перш ніж вирушити до Алквалонде; чимало нолдорів і синдарів теж оселилося там після закінчення Першої Епохи. 39,51,97, 265, 270, 294, 305
Тол-ін-Ґаурот «Острів Вовкулаків» — так нарекли Тол-Сіріон після того, як його захопив Саурон. 155, 173, 176
Тол-Морвен Після затоплення Белеріанду — острів у морі, на якому стояв надмогильний камінь Туріна, Ніенор і Морвен. 239
Тол-Сіріон Острів на ріці в Сіріоновому Проході, де Фінрод збудував вежу Мінас-Тіріт; після того, як його захопив Саурон, отримав назву Тол-ін-Ґаурот. 109,116,155
Торондор «Король Орлів». Пор. у «Поверненні Короля» V I4: «Старий Торондор, який звив гніздо на неприступних вершинах Окружних Гір, коли Середзем’я було молоде». Див.: Кріссаеґрім. 106, 122, 154, 158, 159, 185, 238, 251, 254, 263
Трандуіл Синдарський ельф, Король Пралісних ельфів на півночі Великого Зеленолісся (Морок-лісу); батько Леґоласа — члена Братства Персня. 312
Тулкас Вала — «найсильніший і найвеличніший звитяжець», — котрий прийшов на Арду останнім; його ще звали Асталдо. 13, 16, 17, 23-25, 37, 39, 55, 61-64, 69, 70, 76
Тумгалад Долина поміж річками Ґінґліт і Нароґ у Західному Белеріанді, де зазнало поразки воїнство Нарґотронда. 219,220
Тумладен «Розлога Низина» — таємнича низина в Окружних Горах, посеред якої стояло місто Ґондолін (пізніше Тумладен називали долину в Ґондорі: «Повернення Короля» V 1). 111,122, 131, 158, 185, 249, 253
Тумунзагар Див.: Ноґрод. 78
Туна Зелений пагорб у Калакір’ї, на якому було збудовано ельфійське місто Тіріон. 50, 52-54, 61, 75, 78, 82, 112, 122, 265, 273, 276, 277
Туор Син Гуора та Ріан, котрого всиновили сірі ельфи з Мітріму; вступив у Ґондолін, аби передати послання Улмо; був одружений із Ідріль, донькою Турґона; разом із нею та їхнім сином урятувався під час зруйнування міста Ґондоліна; поплив на Захід своїм кораблем Еарраме. 146, 204, 248-257,261
Турамбар «Владар Судьби» — останнє ім’я, яке прибрав Турін, живучи у Бретілському Лісі. 225, 227-236, 238
Тур-Гарета Могильний курган Володарки Галету Бретілському Лісі (див. Гауз-ен-Арвен). 146
Турґон Званий Мудрим; другий син Фінґолфіна; до таємного від’їзду в Ґондолін, яким правив аж до своєї смерті під час сплюндрування міста, мешкав у Віньямарі в Неврасті; батько Ідріль, дід Еаренділа; його, як і Тінґола, назвали Таємничим Королем. 51, 76,82, 84, 109, 111, 116, 122, 123, 127, 128, 131, 135-137, 154, 158-160, 185, 194, 195, 197-199, 201, 237, 238, 248-252, 254, 266
Турін Син Гуріна та Морвен, головний герой балади «Нарн і Гін Гурін», яка є основою «Розділу 21». Інші ймення: Нейтан, Ґортол, Аґарваен, Мормеґіл, Лісовий Дикун, Турамбар. 147, 170, 201-235, 239, 249
Уінен Мая, Володарка Морів, дружина Оссе. 18,28,48,80
Улайри Див.: Примари Персня.
Улварт Син Улфанґа Чорного; загинув од рук синів Бора під час Нірнает-Арноедіаду. 158,198
Улдор Званий «Проклятим»; син Улфанґа Чорного; загинув од рук Маґлора під час Нірнает-Арноедіаду. 158,196,198,199,261
Улмо Вала, один із аратарів; званий Володарем Вод і Королем Моря. Елдари тлумачили його ім’я приблизно як «Розлий-вода» чи «Дощовик». Див., зокрема: 15, 28. 7, 8, 13-15, 17, 18, 28,33,40,41,47,48,51,79, 95, 98, 110, 111, 115, 118, 122-124, 155, 158, 202, 215, 248-251, 254, 257, 259
Улумури Великі ріжки Улмо, які виготовив мая Салмар. 15,28
Улфанґ Званий Чорним; ватажок східнян, котрий разом із трьома синами пішов за Карантіром і під час Нірнает-Арноедіаду зрадив його. 157, 193, 197
Улфаст Син Улфанґа Чорного, загинув од рук синів Бора під час Нірнает-Арноедіаду. 157,197
Уманьяри Так називали ельфів, котрі вирушили в мандрівку на захід од Куівіенену, та не досягли Аману: «Неаманські ельфи», на відміну від аманьярів — «Аманських ельфів». 43,46