кгіл- «іти слідом» — як у гілдори, Гілдоріен, Елухіл.
кел- «відходити», про воду — «відпливати, спливати» — як у Келон; від ет-келе — «витікання води, джерело» — походить, беручи до уваги певну перестановку приголосних, квенійське егтеле, синдарський відповідник якого — ейтель.
келеб «срібло» (мовою квенья — телеп, телпе — як у Телперіон) — як у Келеборн, Келебрант, Келеброс. Келембрімбор означає «срібний кулак», від прикметника келебрін — «срібний» (ідеться не про «виготовлений зі срібла», а про «подібний до срібла відтінком або цінністю») — і паур (мовою квенья — куаре) — «кулак», — часто вживається у значенні «кисть»; квенійська форма згаданого імені — Телперінкуар. Келебріндаль також є поєднанням прикметника келебрін і складника тал, дал — «стопа».
кемен «земля» — як у Кементарі; квенійське слово на позначення землі як горизонтальної поверхні попід менелом — небесами.
кір- «розрізати», «розтинати» — як у Калакір’я, кірт, Анґертас, Кіріт (Нінніах, Торонат). Від його значення «хутко пробиратися крізь щось» походить квенійське кір’я — «гостроносий корабель» (пор.: англійське cutter — катер), це значення проступає у словах Кірдан, Тар-Кір’ятан, а ще, без сумніву, в імені Ісілдурового сина Кіриона.
корон «курган» — як у Короллайре (його також називали Корон-Ойолайре, останнє слово означає «Вічне літо», пор.: Ойолоссе); пор.: Керін-Амрот — великий курган у Лотлоріені.
ку «лук» — як Куталіон, Дор-Куартол, Лаер Ку Белеґ.
куівіе «пробудження» — як у Куівіенен (синдарською — Нен-Ехві). Інші похідні того самого кореня Дор-Фірн-і-Гуінар, коіре — першопочаток весни, синдарською — ехвір, «Володар Перстенів», «Додаток D»; коімас — «хліб життя», квенійська форма синдарського лембас.
кул- «золотисто-червоний» — як у Кулуріен.
куру «вправність» — як у Куруфін(ве), Курунір.
лад «рівнина», «долина» — як у Даґорлад, Гімлад; імлад — вузька долина зі стрімкими схилами в Імладрісі (пор.: Імлад-Морґул в Ефель-Дуаті).
лауре «золото» (про світло та колір, а не про метал) — як у Лаурелін; синдарські форми — у Ґлорезель, Ґлорфіндел, Лоеґ-Нінґлорон, Лоріндол, Ратлоріель.
лах «стрибуче полум’я» — як у Даґор-Браґоллах і, можливо, Анґлахел (меч, що його викував Еол із метеоритного заліза).
лін (1) «ставок», «озеро» — як у Лінаевен (у слові є також складник аев (айве мовою квенья) — «маленька пташка»), Тейґлін; пор.: аелін.
лін- (2) цей корінь, що має значення «співати, лунати як музичний звук», трапляється в Айнуліндале, Лауреліна, ліндари, Ліндон, Еред-Ліндон, ломелінди.
літ «попіл» — як в Анфауґліт, Дор-ну-Фауґліт; також в Еред-Літуі — Попелясті Гори, які утворювали північний кордон Мордору, та Літлад — «Рівнина Праху» біля підніжжя Еред-Літуі.
лок- «згин», «петля» — як в урулокі (мовою квенья (г)локе — «змія», «змій», луґ — синдарською).
лом «луна» — як у Дор-ломін, Еред-Ломін; із ним же пов’язані Ламмот, Лантір-Ламат.
ломе «присмерк» — як у Ломіон, ломелінди; див.: ду.
лонде «закрита гавань» — як в Алквалонде; синдарська форма — лонд (лонн) — як у Мітлонд.
лос «сніг» — як в Ойолоссе (мовою квенья ойо — «завжди» та лоссе — «сніжний», «сніжно-білий»); синдарське лосс наявне в Амон-Уілос і Аеґлос.
лот «квітка» — як у Лотлоріен, Німлот; квенійське лоте присутнє в Нінквелоте, Вінґілоте.
луін «синій» — як в Еред-Луін, Геллуін, Луініл, Міндоллуін.