І до новин циклічності. Триває розслідування щодо винних у дезінформації про кінець світу. За словами керівника Інтерполу Олівера Муленбаха, це ускладнюється неможливістю визначити коло осіб, задіяних у фінансуванні розробок та подальших заходах, спрямованих на захоплення влади в суспільстві. Наразі ті технічні працівники, які обслуговували Машину часу на Острові та вижили, перебувають під слідством, але чи отримають вони вироки — поки що невідомо. Розслідування проводиться в умовах нерозголошення, тож дізнаємося ми імена тих, хто змусив цілий світ завмерти, чи ні — нині невідомо.
А далі — прогноз погоди. Софіє, що нам готує день сьогоднішній? Друге вересня! Мені досі приємно називати нові дати…
Світ поступово повертався до звичного ритму зі звичайним плином часу. Людству довелося наново вчитися жити з наслідками та майбутнім: повертатися до «зниклих» професій, перейматися власністю та наповненістю власного пуза, боятися смерті. Проте це все було природним, і за кілька циклів, точніше тижнів, життя ввійшло у звичне русло.
Пеппер усе ще перебував у вегетативному стані, але лікарі давали обнадійливі прогнози. Його доньки приїхали одразу, щойно нормально запрацювало міжнародне сполучення, і в лікарні познайомилися з його постійною відвідувачкою Мілою. В очікуванні пробудження Пеппера вони були як сім’я.
Одного дня Міла заснула поряд із ліжком, спершись головою на руку Пеппера. Та ненадовго, бо його пальці зарухались біля її волосся.
Сусіди Лори занадто розважалися в останньому циклі петлі та потрапили в автомобільну катастрофу. Чоловік тепер паралізований, а жінка загинула. Що чоловіку, що його родичам було не до малечі. Лора зайнялась оформленням удочеріння. Сьогодні їй на пошту надійшла відповідь від ювенальної юстиції.
Фотографія Марка так періодично і з’являється на фоторамці. Проте його речі вона все ж таки склала, часто зупиняючись, щоб угамувати сльози. Вона ніколи не думала, що дітям потрібно стільки місця, та економити на донечці не збиралася.
Рамон повернувся на інший континент, поближче до батьків, і влаштувався соціальним робітником. Йому легко вдавалося знайти спільну мову з незахищеними прошарками суспільства, а також витягати людей із різних залежностей. Нещодавно він виграв грант на створення власного благодійного центру допомоги.
Руді поховали з усіма поліцейськими почестями. На жаль, нікому було виплатити допомогу через її загибель, тож кошти пішли на догляд за її місцем на цвинтарі. Щотижня на її могилі лежать нові букети.
Завдяки протекції колишніх інвесторів Острова Стівен не отримав жодних обвинувачень, та й узагалі він не фігурував у справах про петлю часу. Він усамітнився на власному острові разом із прахом дружини та великою колекцією елітного алкоголю. Запасів поки що вистачає, та вони невпинно зменшуються, разом із його здоровим глуздом.
Алекс вирішила сепаруватися від Елізи та розвіятися, мандруючи світом. Компанію їй викликався скласти Карім (нарешті вона побачила, що давно йому подобається, хоча й не відповіла взаємністю на залицяння). Спільна подорож була недовгою — до першої поїздки на батьківщину Каріма, де він познайомив її зі своїми батьками та сестрою. Звідти Алекс продовжила свою подорож із новою компаньйонкою.
Бен деякий час лишався священником Церкви, але із закінченням циклічності її існування стало лише питанням часу. Тепер він балотується в мери міста і має всі шанси на перемогу.
Дмитро, на жаль, не зміг дочекатися зцілення та невдовзі помер у лікарні. Елізі та його друзям вдалося встановити йому меморіальну дошку та отримати обіцянку назвати новий університетський корпус на його честь.
Орла готувалася до евакуації кожного циклу, тож витягнула з Острова всі доступні їй дані щодо досліджень, сподіваючись скористатися ними, коли все вгамується. Та не судилося. Корсаки поширили всі напрацювання в мережі та зробили їх загальним надбанням. Креслення Машини часу завбачливо не додавали. Та навіть якщо комусь би і вдалося їх отримати, вони виявились дуже далекими від реальності. Тож можна не хвилюватись, що в найближчому майбутньому хтось спроєктує машину часу в себе в гаражі.
Багато людей із закінченням циклічності виявилися мертвими або зниклими безвісти. Для підтвердження використовували реєстри, як-от списки банківських рахунків або абонентів мобільних мереж. Якщо по закінченню циклічності по рахунках чи телефонах не було активних дій і неможливо було знайти людину, її вважали померлою. Такі справи не розслідували та закривали гамузом.