Спеціалісти ввімкнули апарат. Не було ні перебоїв з електрикою, ні клубів диму. Звук був такий, ніби ввімкнувся кондиціонер. Усі м’язи засудженого ніби разом напружились. Показники на моніторах відобразили різкий стрибок, а за мить стабілізувалися в незначні хвилі. Витріщені очі злочинця розслабились і ніби згасали, втрачаючи саму свою суть — свідомість. Або, як хтось вважав, душу.
Апарат повідомив про завершення процедури тихим сигналом. Спеціалісти вимкнули обладнання, перевірили життєві показники засудженого та, впевнившись, що все пройшло за протоколом, дали сигнал санітарам, які негайно підійшли до столу і відв’язали чоловіка. Він не виказував жодного спротиву і взагалі не рухався. Йому допомогли встати та посадили назад у колісне крісло. Колишній злочинець дивився перед собою й ніяк не реагував на зовнішній світ. Десь, по той бік екранів, його жертви плакали від полегшення і відчуття справедливості.
— Відсутність фізичних наслідків нікому не дає права спричиняти будь-які дії щодо інших осіб без їхньої згоди. Ми маємо будувати безпечне та порядне суспільство. Зло має бути покаране, — резюмувала журналістка й закінчила ефір.
Для забезпечення перманентного ефекту злочинця підтримували живим у вегетативному стані до кінця тижня. Фізіологічні зміни призводили до психологічних, а якраз вони не зникали в наступних циклах.
Марк узяв крісло зі злочинцем у вегетативному стані та повіз до виходу з відділку, де його вже чекала санітарна служба. Цього тижня він востаннє проживе до неділі, а з понеділка у санітарної служби з’явиться ще один постійний клієнт.
Цикл 38
Еліза
Алекс влаштувалася на роботу програмісткою. Гроші це приносило невеликі, та їм вистачало. До того ж замовником була Комісія, тому робота могла допомогти з вивченням системи, над зламом якої вона продовжувала працювати. Здебільшого робота була пов’язана з оптимізацією зберігання даних. Мнемосфера не могла безкінечно розширюватися (навіть навпаки, вона дещо зменшувалася), тому виникала потреба у використанні мінімуму пам’яті для збереження максимуму інформації. На допомогу приходили все нові й нові архіватори, розроблені з урахуванням можливостей нового «хмарного» зберігання.
За деякий час Алекс запропонували допомагати поліції — стати технікинею. Так називали всіх, хто не займався оперативною роботою і здійснював технічну підтримку в різних сферах — полагодити прилади чи зламати чийсь комп’ютер.
Еліза разом із Дмитром повернулися до досліджень. Поспілкувавшись із колишніми колегами, які не поїхали працювати на Острів, задіяли ще трьох людей. Тож тепер їхня команда, можна сказати, покривала всі галузі фізики. Зазвичай вони працювали в університеті, але незабаром почали використовувати як лабораторію будинок Елізи, подалі від сторонніх очей, які час від часу з’являлися в навчальному закладі. Що спокійніше ставало на вулицях, то більше циклічність походила на звичайне життя. Для дітей та студентів організовували навчання, і хоча фізіологічно їхній вік не змінювався, розвиватися та дорослішати ментально вони цілком могли.
Циклічність ускладнювала все і в дослідженнях. Здобуті напрацювання доводилось тримати виключно в голові й переробляти все наново кожного циклу. Єдиний позитивний момент — можна було не боятися щось зламати, той же темпускоп. У таких умовах удалося досягнути результатів, які загалом можна було вважати позитивними. Все залежало від інтерпретації.
Восьмого липня тиша наставала повсюди одночасно. Але чи й справді? Безмовність та те, що її спричинило, не могли поширюватися зі швидкістю більшою за світлову. Проблема полягала в тому, що й виміряти, в якій точці тиша наставала раніше, через надвисокі швидкості було майже неможливо. Це «майже» і вирішили використати.
Довелося звернутися до великих величин. Спершу порівняли час початку тиші на Землі та в найвіддаленіших частинах Всесвіту, з яких можна було отримати такі показники. Підтвердилося припущення, що все почалося тут, на рідній планеті. Продовжуючи використовувати великі відстані між точками для порівняння початку безголосся, вдалося визначити відправну точку. Нею виявилася Машина.
Проте через це поставало інше класичне питання, що зародилося раніше: яйце або курка. Тільки в розрізі часових парадоксів. Чи зникнення мікрохвильового випромінювання вплинуло на створення Машини часу та появу петлі, чи сама Машина стала причиною кінця світу та, відповідно, і зникнення випромінювання?