Цього разу напад трапився на самому початку циклу й, здавалося, був сильнішим, ніж зазвичай. Еліза пробувала все, що раніше хоч якось допомагало: алкоголь, пігулки, порошки, уколи… Їй набридло боротися, жити з постійним очікуванням болю, без будь-якої можливості вилікуватись або припинити це все, просто вкоротивши собі віку. Всі її надії на циклічність виявились марними: відволікання від проблеми не допомагало її вирішенню.
Еліза скотилася на підлогу й зігнулася навпіл.
Алекс хутко прибігла з іншої кімнати та кинулася до подруги.
— О Господи, — вона поглядом шукала знеболювальне.
— Нічого не допомагає, — крізь зуби прошепотіла Еліза. — Просто залиш мене.
— Ніби без мене тобі стане легше, — Алекс уляглася поряд, однією рукою обійняла Елізу, а другою гладила її по волоссю. — Згадай, що казали лікарі. Це не тільки фізіологічне…
— І це ніколи не допомагає, — ледве ворухнула губами Еліза. Але спробувала приборкати уривчасте дихання. — Як же це мені набридло.
— Не впадай у відчай, — Алекс дослухалася до дихання та серцебиття подруги. Схоже, напад поступово стихав. — Ще будуть ліки…
— Тільки не ти, Бруте, — обірвала Еліза. Їй справді ставало легше. Голос почав звучати голосніше. — Якщо я знайду спосіб покінчити з цим, будь ласка, дозволь мені.
— Поговоримо про це, коли ти знайдеш спосіб, — Алекс була неприємна така розмова.
— Я в процесі.
Алекс допомогла Елізі, яка дрібно тремтіла, піднятися та всадила на диван.
— Гадаю, гаряча ванна зараз не завадить.
Дівчата залізли у ванну вдвох. Еліза жартома пропонувала шампанське, але Алекс наполягла на каві.
— Як успіхи з темпускопом? — поцікавилась Алекс, намилюючи спину Елізи.
— Ніяк, — зізналася колишня науковиця. — Заглянути за 7 липня так і не вдається. В нас є припущення, що це через роботу Машини часу. Я так і не побачила її в дії, тільки схеми розробки. Схоже, треба прийняти запрошення на Острів.
— Точно? Ти не мусиш…
— Усе буде гаразд, — Еліза повернулася до Алекс обличчям. — У будь-якому разі в понеділок я знову опинюся поряд із тобою. Вони не зможуть мене замкнути.
Алекс ніжно провела пальцями по щоці Елізи. Проте не могла приховати хвилювання.
— А тобі доведеться пошукати охочих нам допомогти. Однієї програмістки та групи науковців замало, щоб змінювати світ…
— Церква, — перебила її Алекс і наштовхнулася на погляд нерозуміння. — Церква нового дня, — уточнила вона. — Ну, фанатики, які постійно мітингують за повернення майбутнього. Не всі, авжеж. Є адекватні. Головне, що їх багато і вони мають якісь ресурси.
— Цікава ідея, — Еліза присунулася ближче до подруги й обійняла її за шию. — І як ти будеш їх рекрутувати? — грайливо запитала вона.
— Не так, як ти думаєш, — усміхнулась Алекс, — але натяк я зрозуміла. — Вона обережно вкусила Елізу за губу і трохи потягнула на себе, ініціюючи все більше і більше поцілунків, які переходили від губ до шиї, грудей і нижче.
Цикл 45
Йорґен
Циклічність значно вплинула ще на один напрямок — досліди над людьми. Те, що раніше було заборонено всіма можливими конвенціями, що засуджувало цивілізоване суспільство, в нових умовах стало не тільки можливим, а й цілком етичним. Охочих отримати легкі, наскільки їх можна так назвати, гроші вистачало, а «божевільним науковцям» нарешті дали змогу втілити свої не менш божевільні ідеї в життя. І, правду кажучи, багато з них виявилися не такими вже й божевільними.
Неможливість здійснювати довготривалі дослідження й обмеженість у зберіганні інформації ускладнювали процес, та це не заважало науці розвиватися семимильними кроками. Без залежності від ресурсів та права на помилку все відбувалося набагато легше.
Острів, крім свого основного призначення, став науковим хабом. Йорґен ще до циклічності забезпечив його всім можливим обладнанням та витратними матеріалами. А те, чого не вистачало, як-от людей, завжди можна було доставити гелікоптером протягом кількох годин.
Лабораторії стояли віддалік від основної будівлі з Машиною часу, щоб уберегти її від очей допитливих прибулих. Попри те що зламати Машину часу майже неможливо, на Острові дотримувалися протоколів безпеки. Мало хто знав його координати, і ще менше — що саме на ньому розташовано і як. А ще не дуже хотілося, щоб крики піддослідних заважали основній діяльності Острова.
От і зараз, коли Йорґен крокував корпусом лабораторій, пролунав крик. Науковець періодично інспектував досягнення своїх колег і моніторив світові тенденції та досягнення. Багато кого запросили саме за його поданнями. Деякі спеціалісти долучалися навіть після початку циклічності, ігноруючи таку незручність, як витрати часу на дорогу до нового місця роботи, яка могла забрати не одну годину.