— Від вірян Церкви чи християн? — уточнила Алекс.
— Хей! — обурився чоловік. — Окрім цього храму, тут вистачає місць для молитов. До нас справді ходять послідовники Церкви. Інакше чому б я тут сидів?
— Вибачте, — згладила ситуацію Еліза. — Просто ми очікували побачити дещо інші… масштаби, — підібрала вона слово. — В нас глобальні задуми, тому й очікували на щось відповідне.
— Так-так-так, — Бен розвалився на стільці та ледь не поклав ноги на стіл. — Повернути майбутнє. І у вас є гарний робочий план. Потрібна тільки допомога й ресурси.
— Ви не сприймаєте нас усерйоз, — зітхнула Еліза.
— Ви не повірите, скільки таких масштабних задумів, — зобразив він пальцями лапки, — ми отримуємо ледь не щодня. От лише зазвичай це хворобливі фантазії.
— А якщо я скажу, що в мене є робочий темпускоп та команда, яка його винайшла? — закинула наживку Еліза.
— Це вже цікавіше, — оцінив Бен. — Але що Церкві з цього?
— Я доволі непогано знаюся на дослідженні майбутнього, а частина моєї команди допомагала з розробкою Машини часу, — виклала карти на стіл Еліза. — У мене є ідеї, як змусити її зупинитися, але потрібні ресурси, щоб усе підготувати.
— Добре, це добре. Але залишається невирішене питання — де схована Машина часу?
— О, з цим нема жодних проблем. Ви чули про Острів? Не так давно я з нього повернулася.
— Он як? — напружився священник. — І коли по вас має приїхати опергрупа?
— Не приїде, — не кліпаючи подивилася йому в очі Еліза. — Я маю певні преференції та зв’язки.
— Тоді я не розумію, чого ви хочете від Церкви. Порівняно з Островом ми маленька непомітна організація…
— …яка змушує з нею рахуватися. Навіть Острів, — гмикнула Еліза. — І попереджуючи ваше наступне запитання: ні, я не засланий козачок. У мене є власні мотиви не тільки для зупинки Машини часу, але й для боротьби з Островом.
Повисла пауза, протягом якої Бен із Елізою свердлили одне одного поглядами. Врешті священник здався першим.
— Гаразд, — він гучно ляснув долонями по столу та встав. — Поки що я не готовий вам довіряти, але можемо спробувати співпрацювати, — він схопив ключі від машини й пішов до виходу. Жінки пішли за ним. — Вибачте за цю комедію, але в таких умовах легше відшивати скажених та фанатиків.
— Тест? Ми ж ніби не незнайомки з вулиці, — насупила брови Алекс.
— Повірте, знайомство з людиною не означає наявність клепки. Краще перебдіти, — стенув плечима Бен. Вони проминули церкву та ще один будинок за нею, а там їх очікував чорний «мерседес», що аж виблискував чистотою. Радість і любов власника. — Сідайте. Покажу вам що до чого. Поговоримо про деталі в приємнішому місці.
Цикл 216
Марк
Відвідування реабілітованих та потенційних злочинців чимось скидалося на візити соцпрацівників. Тут спеціальність Рамона підходила якнайкраще. Раніше Марк займався цим із Руді, але щойно з’явився Рамон, вона врочисто передала ці обов’язки йому і з радістю зайнялася паперовою роботою.
Рамону непогано вдавалося знаходити спільну мову зі злочинним чи, краще сказати, складним контингентом, тож зазвичай Марк відходив на другий план і здебільшого займався їхньою безпекою. На жаль, напади досі траплялися.
— Добрий день, мем! Безпековий нагляд. Дозвольте ввійти, — з усмішкою привітався Рамон із черговою злочинницею — дівчиною, якій на вигляд ледь виповнилось п’ятнадцять, із невдоволеним обличчям. Її вже вилучали на десять циклів, і тепер мала відсидіти п’ять під домашнім арештом. Це був другий.
Не відповівши, вона відійшла вбік, пропускаючи оперативників у квартиру, настільки брудну й захаращену, що Марк із задоволенням пом’якшив би покарання, дозволивши їй переїхати в краще місце.
— Бачу, ви дотримуєтеся правил і спілкуєтеся з призначеним психотерапевтом, — похвалив Рамон. — Як ваша робота з гнівом?
— Стримуюся — тільки щоб скоріше злиняти з цього місця, — дівчина закурила.
Марку стало цікаво, чи є в неї взагалі їжа. Але заглянути в холодильник він би не ризикнув.
Домашній арешт у її випадку дозволяв ненадовго виходити з дому та пересуватися в межах кварталу. Ще однією важливою умовою було залишатися до кінця циклу живою. Раніше засуджені намагалися скоротити перебування під арештом самогубством, але це не давало виховного ефекту, тому правила змінили під нові обставини.
— Якщо будете тримати в тому ж дусі, — лагідно продовжував Рамон, — то в наступному циклі перейдете на відстежування за геолокацією і зможете жити, де вам заманеться.