Йорґен майже докурив сигару й подивився на годинник. За кілька хвилин північ. Скоро його кине до Машини часу. Він спеціально кілька місяців зустрічав кожен новий день біля Машини, щоб не мати «сліпих» годин. Втрачати пильність на початку циклу було необачно та небезпечно. У перші цикли на них уже скоювали замахи, і якраз підготовка та пильнування дозволяли заздалегідь підготуватися до можливих негараздів.
На відміну від нього, Стівен не міг отак кинути своє життя й зосередитися лише на Острові. Йорґен трохи йому заздрив, але це не заважало дивитися на друга зверхньо. Хоч він і мав вплив, час усе одно залишався під контролем Йорґена. І він вважав, що вже достатньо подарував його другу, щоб не почуватися винним за подальші відмови.
Йорґен спостерігав, як на годиннику стрілки невпинно наближалися до опівночі. За цю наочність науковець і полюбляв механічні раритетні годинники, якими користувалися все рідше. Чимось споглядання нагадувало йому американські гірки, коли їдеш угору і на мить вагонетка зупиняється перед різким спуском, а потім рвучко їде вниз. Щось схоже відчувалось і під час повернення в петлі.
Опівночі Йорґен відчув, як його тіло ніби поринуло в невагомість. Простір навкруги перетворювався на вир, крізь який його затягувало все швидше і швидше. Неможливо було розібрати, що навколо, а сам він ніби падав, невпинно прискорюючись. Відчуття часу пропадало, так само, як і відчуття простору. Здавалося, що тіло і розум існують окремо. Але при цьому ніколи не вдавалося дослідити всю гаму відчуттів. Телепортація закінчувалася раптово, як і починалася. Ривок — і ніби нічого й не відбулося. Ти знов стояв, сидів чи лежав на тому ж місці, де тебе застала петля.
Йорґен та оператори першої вахти знову стояли на своїх позиціях навколо Машини часу. Махина м’яко гула через вібрації, не даючи забути про свою присутність.
— Цикл 75, — оголосив технік. — Показники в нормі. Ядро стабільне. Зношуваність оболонки на рівні прогнозованої. Розпочинаємо детальну перевірку.
Кілька техніків підступили до Машини, підключалися безпосередньо до її системи та оглядали оболонку з усіх боків.
Зараз Йорґен був тут не потрібним і міг дозволити собі кілька годин сну. Маленька прикрість та слабкість, з якою майже нічого неможливо було зробити.
Цикл 108
Еліза
Співпраця з Церквою виявилася правильним рішенням. Розгалужена мережа, яка покривала весь світ, давала їм можливості майже на рівні з Островом. Церква не мала доступу до реєстрів та баз даних, як Комісія, але також використовувала пам’ять своїх парафіян для збереження даних. Окрім цього, до них приєдналося кілька савантів. Не з міста Елізи та Бенедикта, але їхніми послугами за потреби могли користувались і вони.
Це була одна з тих приватних зустрічей, коли вони філософствували та планували, бо одне без іншого не працювало. Максура в мечеті з купою подушок та килимами підходила для цього найкраще. Лише принести кальяни та бонги (й особливе начиння для них) — і атмосфера готова.
У залі їх було п’ятеро. Бенедикт та Алекс, які вели діалог, колега Алекс — Карім, Давид, який був ніби заступником Бена, та Еліза.
Еліза лежала на килимі. Напад уже стих, через марихуану він перебігав значно легше, ніж вона очікувала. (Ще одна перевага роботи з Церквою — наркотики перестали бути проблемою та статтею витрат.) Вона стежила за розмовою лише краєм вуха, вкотре перебираючи факти, які знала про Машину часу.
— Все одно, — допитувалась Алекс, — не можу зрозуміти, як у Церкви це вийшло? Те, що нові культи виникають за будь-яких незрозумілих обставин, я можу прийняти. Але настільки, щоб посунути інші релігії…
— Можу прочитати цілу проповідь, — похизувався Бен, затягнувшись кальяном.
— Проповідь — задовго та метафорично, — Алекс справді хотіла розібратися. — Краще цифри й формули.
— З цим важче, — засміявся Бен. — Але я спробую. Скажи, скільки людей знають фізику та технології достатньо, щоб зрозуміти, як працює Машина часу?
— Небагато, — відповіла Еліза. — Гадаю, те саме можна сказати про електрику та перельоти. Ти ж намагаєшся пояснити, що віра працює тоді, коли ми не можемо щось пояснити самостійно й беремо на віру щось, що нам сказали?