— Це ті дивні анархісти, які творять усіляку незрозумілу фігню? — уточнив Карім.
— Корсаки? Що це за назва? — не оцінив Давид.
— Я ж казала, — тихо буркнула подрузі Еліза.
— Корсаки — степові лисиці, — надаючи голосу максимальної солідності, пояснила Алекс. — Вони менші за звичайних лисиць, але у швидкості їм не уступають. А ще вони полюють на бабаків.
— На бабаків? Серйозно? — підняв брову Бен.
— Тиждень бабака. Корсаки вороги бабаків, — почала пояснювати Алекс.
— Я зрозумів, — зупинив її священник. — Ви це на сайті хоч указуєте?
— Церква взагалі назву не вигадувала. Підозрюю, що й собак ви називаєте Собаки, а дітей — Діти, — Алекс подобалася вигадана назва і вона всіляко її захищала.
— Байдуже. Це не має значення, — припинив суперечку Бен. — Щось я про них, чи вас, певно чув.
— Я б не сказав, що це організація, — прокоментував Давид. — Радше гурток за інтересами. Але немаленький. Як я зрозумів, вони викладають завдання в закритих спільнотах, і хтось добровільно береться їх виконати. І все це під девізом «повернути майбутнє».
— Поки що складних завдань не ставили. Налагоджуємо зв’язки, — пояснила Еліза. — Так, здається, що це забавка, та люди налаштовані рішуче. З деякими ми спілкуємся приватно, поза спільнотою, і там великий потенціал. Зібрати бомбу чи перехопити управління в автопілоту — тільки деякі вміння.
— Тоді я не дуже розумію, чим ще може допомогти Церква, — Бен знову затягнувся кальяном.
— Створювати кожного циклу сторінку з нуля та збирати спільноту — проблематично, — зізналась Алекс. — А в Церкви є власні мнемосфери.
— І скільки пам’яті вам потрібно? — уточнив Карім. Технічними питаннями займався саме він.
— Десять мегабайтів.
— Це забагато.
— Якщо все вдасться, за деякий час ми сформуємо власну мнемосферу. Це тимчасова потреба.
Карім глянув на Бена.
— Скільки часу вам потрібно? — спитав священник.
— Ми сподіваємося на три цикли, — відповіла Еліза.
Бен подивився на Каріма. Той після недовгих роздумів ледь помітно кивнув.
— Добре. Давайте спробуємо.
Цикл 119
Марк
Конференц-зала міського муніципалітету, який наразі займала Комісія, була заповнена вщент. Делегації поліцейських із найближчих міст та містечок зібралися на презентацію та навчання з використання нового приладу, який мав значно полегшити розкриття злочинів.
Марку та Пепперу пощастило, що захід відбувався в їхньому місті (або ні, бо не було оплаченого відрядження та організованої поїздки за межами обридлих пейзажів). Марк відвідував такий захід уперше, а от шеф був звичний, ще й деяких людей знав до циклічності, тож поки вони дійшли до своїх місць, то зупинялися для вітань та розмов про життя мінімум п’ять разів.
Презентацію проводило двоє худорлявих чоловіків з утомленими очима. Здавалося, вони відрізняються тільки кольором волосся та зростом. Марку стало цікаво, чи в циклічності їм дали нарешті виспатися.
Вищий зростом проводив презентацію, а нижчий йому асистував.
— Колеги попросили мене не відлякувати вас технічними подробицями, тому озвучу все дуже спрощено, — розпочав чоловік монотонним голосом. — До циклічності темпускоп використовували, щоб заглядати в майбутнє. Скажімо так, він вловлював білий шум із космосу. Якщо по-правильному, то реліктове мікрохвильове випромінювання. Але не з минулого, а майбутнє. Тобто воно теж реліктове (минуле), але мало би дістатися в певну точку пізніше, у майбутньому. Сподіваюся, не дуже вас заплутав, — нервово всміхнувся лектор. — Надалі планували перевести це випромінювання, шум у щось легше для сприйняття, в ідеалі в картинку. На жаль, поки що до цього ми не дійшли. Дослідження та вдосконалення приладу тривають досі. Наразі з’явилася можливість його практичного застосування в наших умовах.
Нижчий чоловік виніс у центр зали триногу зі встановленою на ній колонкою циліндричної форми, звук із якої мав поширюватися навсібіч.
— Сьогодні в нас теоретична частина, а завтра влаштуємо практичну. Тому попрошу всіх запам’ятати свої місця та хвилинку пошепотіти про що завгодно, щоб завтра ми змогли випробувати прилади, — лектор перевірив час. — І… поїхали! Будь ласка, не соромтеся.
Марк почув, що хтось поряд декламував Шекспіра, хтось розповідав анекдот, хтось мугикав пісеньку з реклами. Пеппер згадав дитячу лічилочку, а Марк — військову присягу.
— Дякую, цього досить, — зупинив їх лектор. — Темпускоп може транслювати звук виключно з минулих циклів. Тому ми й проводимо навчання на стику петлі. Минулого циклу ми виголосили тут промову для тестування.