— Ще один момент, який я хотів би зазначити, — згадав лектор. — Що далі цикл, який прослуховується, від нас, то гірша якість звуку. Майте це на увазі та не затягуйте з використанням.
Коли вони вийшли з зали, Пеппер запитав:
— Що скажеш?
— Поки що я бачу його використання тільки як записник, — поділився враженнями Марк. — От тільки брати цю приблуду буде проблематично.
— А я відчуваю, що знову бюрократії побільшає. Комісія й так вимагає обґрунтування вироків для вилучення. Вигадають ще записами підкріплювати, — Пеппер нарешті підкурив свою сигарету й насолоджувався її смаком. Усю презентацію він чемно терпів, і Марк, знаючи шефа, оцінив це. — О, Альфред, старий хрін! — Пеппер побачив знайомого і привітно помахав йому, запрошуючи підійти.
— Я піду до буфету, доки все не поїли, — відкланявся Марк. Слухати теревені старих знайомих йому не хотілося.
Напої та свіжі тарталетки й канапе хоч і не були чимось вишуканим, але спокушали Марка поїсти щось, окрім консервованої їжі та напівфабрикатів.
— А тебе я тут раніше не бачила, — почув Марк голос за спиною — він саме набив рот і не міг нічого відповісти.
Марк обернувся й побачив жінку з презентації, яка питала про відносність до космічних тіл під час використання темпускопа. Тепер Марк мав змогу роздивитись її зблизька. Це була статечна пані, старша за нього, з глибокими зморшками над переніссям, що, найімовірніше, підкреслювали її сувору вдачу. Проте зараз вона виказувала цікавість, а не невдоволення.
— Фиминку, — Марк швидко запрацював щелепами, щоб проковтнути їжу. Вийшло не дуже елегантно. — Марк Брабек. З Центрального відділку, — відрекомендувався він та простягнув руку.
— Підлеглий Пеппера? О, тоді зрозуміло, — вони обмінялися рукостисканням, задовгим, як для знайомства. — Дуже приємно. Я Альма, — коли жінка забирала руку, то ледь провела довгими нігтями по шкірі Марка. — А я гадала, вечір буде нудним.
Марк здогадався, куди вона хилить, але не міг так просто в це повірити, бо Альма мала надто солідний вигляд, щоб запідозрити її у фривольності.
— Зазвичай сюди приїжджають не дуже «свіжі» екземпляри, — вона взяла келих шампанського й випила ледь не залпом. — Тож залишається тільки напиватися, — вона не соромлячись оглядала нового знайомого.
— Вибачте, сподіваюся, таким запитанням вас не ображу, — уточнив Марк. — Та ви мене клеїте?
— Як грубо, — зітхнула вона. — Я хотіла запропонувати приємне дозвілля. Бачиш ту дівчину біля бару? — жінка вказала на сексуальну брюнетку в спідниці-олівці. — Моя асистентка. В усьому.
І хоча Марк був тверезим, він був також у достатньо здоровому глузді, щоб скористатися такою можливістю.
Цикл 218
Марк
Тиждень розпочався та проходив надзвичайно спокійно. Його оголосили різдвяним, тож мешканці замість чвар і бійок узялися за прикрашання будиночків і міста. Посеред літньої спеки це мало, м’яко кажучи, дивний вигляд. Але настрою й атмосфери додавало. Особливо ввечері, коли головні вулиці засипали штучним снігом і вмикали святкову ілюмінацію.
Марк не був шанувальником свят, але, підтримуючи ідею, змінив нудні сіро-чорні футболки на майже святкову червону, а замість кави пив шампанське, яким замінили воду в кулерах офісу.
Тематичні цикли виявилися чудовим рішенням для боротьби зі втомою суспільства від одноманітності. Спочатку це були місцеві ініціативи окремих містечок, які найперші впоралися з проблемами безпеки, а далі ініціативу підхопило все більше й більше міст, поки врешті-решт такі цикли не перетворилися на світову практику.
— Хо-хо-хо, — підійшла до Марка Руді. Без понеділкового похмілля вона здавалася ще молодшою. Замість поліцейської форми на ній було зелене плаття довжиною на межі пристойності. — Треба, щоб частіше влаштовували такі тижні.
До циклічності, за статистикою, у святкові дні збільшувалася кількість злочинів, особливо скоєних під впливом алкоголю та крадіжок. Проте за циклічності ці показники стали діаметрально протилежні. Свята додавали нових емоцій та активностей, урізноманітнювали буденність, тому з нудьги, основної причини побутових злочинів, ніхто руки не розпускав та пригод не шукав. А ті ж крадіжки взагалі втратили свою актуальність. Тому в цей період роботи для нової поліції значно меншало.
— Тоді ми швидко втратимо роботу, — Марк потягнувся на своєму стільці.
— Гадаю, нам нема чого переживати, — посміхнулась дівчина і в звичній манері присіла на стіл. — Які плани на вихідні? Сумніваюся, що хтось тебе сьогодні підстрелить.