— Абстракції всюди вистачає.
— Це точно не розмови на ніч, — протяжно позіхнула Еліза. — Давай уранці подумаємо над цим разом. Хоча першочергове завдання в нас інше.
— Як ми можемо вигадувати способи використання темпускопів, якщо не розуміємо повної роботи Машини? Експерименти з часопростором — сумнівна авантюра. До чого призведе знищення ядра? Для випаровування чорної діри потрібна вічність!
— Це ти загнув. Усього лише кілька десятків трильйонів октильйонів разів віку Всесвіту, — саркастично зауважила Еліза.
— А тобі тільки дай зайвий раз вихвалитися, — фиркнув Дмитро. — Ти мене зрозуміла: без додаткових маніпуляцій такий спосіб узагалі не робочий. А якщо прискорити цей процес, вірогідніше, станеться масштабний викид енергії.
— Мені імпонує твоя серйозність, але зараз вона вганяє в сон. У мене голова вже зовсім не працює, — Еліза попрямувала до себе. — Дуже раджу й тобі відпочити.
— На тому світі відпочинемо, — буркнув Дмитро і продовжив досліджувати креслення.
Цикл 222
Йорґен
Чергова нарада з черговими звітами. Інвестори вимагали безсмертя, ліків від усіх хвороб, генетичні модифікації тощо, тощо. При цьому їхні ресурси давно нівелювалися, так само, як і влада. Йорґену було цікаво, як їм до цього часу вдалося втримати персонал та видимість могутності, але ніколи про таке не питав.
— …вдалось активувати регенерацію клітин у дорослої людини. Поки що тільки в ділянках взаємодії з вакциною, на обмежений час, — перераховував Йорґен досягнення, розробка яких до циклічності могла зайняти не один десяток років і які ніколи не вражали слухачів.
Він відвідував наради виключно в конференц-залі, хоч вони й проходили онлайн. Кабінет залишався його фортецею, особистим простором, у який дозволялося входити тільки обраним.
— Зразки готових препаратів надішлемо вам на початку наступного циклу з докладними інструкціями щодо використання, — звичною завченою фразою закінчив свою доповідь Йорґен.
— Вам удалося дізнатися, які дослідження проводить Церква? — спитав один із інвесторів.
— Острів — не загін спецпризначення. Ми проводимо певне, назвемо це «корпоративне шпигунство», проте здебільшого наша діяльність спрямована на власні дослідження.
— Є чутки, що Церква могла опанувати процедуру. А ще — їхні розробки спрямовані на відновлення звичного часоплину, — озвався інший інвестор.
— Вони хочуть кінця світу? — розпочалося жваве обговорення.
— Ми досі не впевнені, чи кінець світу неминучий.
— Ви не вірите в кінець світу?
— А ми маємо способи повернути майбутнє?..
— Пані та панове, — м’яко зупинив їх Йорґен. — Уся інформація щодо проведення Церквою процедури не підтверджена. Зберігайте спокій, ми тримаємо ситуацію під контролем.
Після серії запитань нарада завершилась.
— Добре хоч не питали про Корсаків, — відкинувся на стілець Стівен. Він теж брав участь у нараді, та останнім часом не вставляв жодної репліки.
— Марнування часу, — Йорґен утомлено потер очі. — Чому ми досі це робимо?
— Щоб нас не чіпали й після циклічності прикрили наші дупи, — Стівен устав зі стільця й почав ходити туди-сюди кімнатою. — А що насправді з Церквою? Чув, до тебе хтось звертався.
— Навіть тут жодної приватності.
— Ти ж не коханку привозив. То мені варто переживати?
— У жодному разі, — відповів Йорґен, рушаючи до виходу. — Це був колишній колега. У нас відбулася, — науковець глибоко видихнув та зупинився в дверях, — концептуальна дискусія, — він розумів, що без відповідей Стівен від нього не відчепиться.
— Звучить цікаво. А про що?
— Про технічні моменти роботи Машини часу. Довго пояснювати. Врешті-решт він мав рацію, але це не має значення. Всього лише різне сприйняття часу.
— Звучить цікаво.
— Тільки якщо ти хочеш пофілософствувати за пляшкою гарного алкоголю, — посміхнувся Йорґен. — До речі, цього циклу з материка привезли непогану колекцію. Вирішив улаштувати команді свято.
— Не схоже на тебе, — розплився в задоволеній посмішці Стівен, але Йорґен відчув нотки підозри.
— Періодично треба влаштовувати цикли розвантаження, бо можна з глузду з’їхати. Але так, я занадто рідко таке дозволяю. Заходь до мене ввечері, відкоркуємо пару пляшок. А тепер, якщо дозволиш, — Йорґен вийшов із конференц-зали.
Стівен занадто добре його знав, щоб можна було щось із легкістю від нього приховати. Але звідки він міг дізнатися про гостя та його зв’язок із Церквою?