Йорґен прекрасно вписувався в цей антураж. Він гордовито зайняв своє місце і, не очікуючи запрошення, розпочав промову.
— Шановне панство, дякую за вашу участь і довіру. Машина часу працює стабільно, у чому ви також могли переконатися за ці п’ять циклів. Не буду зараз удаватися в технічні подробиці, звіти будуть надіслані вам найближчим часом, проте деякі обставини вимагають нашої спільної роботи. Не всі країни підтримують циклічність, і це може спричинити, — Йорґен відкашлявся, — певні складнощі в нашій роботі. Незважаючи на підтримку поважних осіб, політичне керівництво Росії спричинило замах на Острів. І якщо першого разу це робила група спецпризначення, яку вдалося ліквідувати нашій службі безпеки, то цього разу вони діяли грубіше.
— Ядерна зброя, — закінчив за науковця чорношкірий американець поважного віку, колишній голова ЦРУ. — Ми помітили запуски, та наші можливості не безмежні. Острів не входить у зону дії нашого і, як я знаю, будь-яких інших засобів ППО. Ми могли тільки попередити.
— Ми були готові до багатьох варіантів розвитку, — продовжив Йорґен. — Такий ми теж розглядали. І наші розрахунки підтвердилися, — на екрані з’явилося відео з камер спостереження з ангару з Машиною в реальному часі. Три ракети пробили першу захисну оболонку чорної діри та… застигли. Висячи в повітрі, дрібно вібруючи, вони були спрямовані до центру Машини часу, її схованого за численними шарами захисту темного ядра.
Відео викликало фурор серед глядачів. Навіть Стівен, який знав про це, нервово загомзався на стільці.
— Надам деякі пояснення щодо будови Машини часу, щоб легше було зрозуміти суть, — науковець вивів на екран зображення зі схематичною об’ємною проєкцією Машини часу. — У її основі лежить обертальна чорна діра, об’єкт неймовірної сили, але все ж таки досі недостатньо вивчений. Уся інфраструктура Острова працює не на підтримку цієї сили, а на її стримування. Через це виникають певні нюанси. Незважаючи на розмір нашої чорної діри (менше ніж два сантиметри в діаметрі, що відповідає радіусу Шварцшильда Землі), вона нічим не відрізняється від звичайних гігантів у космосі. Плин часу навколо неї набагато повільніший, ніж на Землі, тому ракети не досягнуть цілі в цьому циклі, та й узагалі ніколи.
— Почекайте, — перебив його відомий мультимільярдер, власник української компанії з розробки ракетних двигунів. — Але ж горизонт подій — це і є радіус Шварцшильда. Чому ракети зупинилися так рано?
— Бо наша обертальна чорна діра, — з деякою поблажливістю в голосі відповів Йорґен, — це не окреме тіло, а елемент Машини часу. Маючи масу Землі, вона не змінює гравітацію за межами захисної оболонки. Нам удалось ізолювати її вплив та акумулювати енергію для стрибка на початок петлі. До того ж наша розробка — енергетичне кільце Керра — Ньюмена, що її стримує, — також генерує енергію. Це призводить до того, що локальне викривлення часопростору стає сильнішим, ніж за звичайних умов, і зона, де гравітація здатна захоплювати об’єкти, розширюється орієнтовно на весь радіус Машини, — науковець повернувся до відео з камер спостереження. — Пошкоджена тільки верхня оболонка, яка прикриває зовнішній бік енергетичного кільця, що складається з рухомих частин. Якщо вжити зовсім просту аналогію, — Йорґен зробив глибокий вдих, — це такий собі «захист від дітей»: щоб ніхто не запхав пальці, — деякі обличчя на екранах усміхнулися. — Її пошкодження жодним чином не впливають на роботу самої Машини. А от ракети над головою привносять певний моральний дискомфорт у нашу роботу. Проте немає причин для хвилювання: вони зупинились у цій точці навічно, з нашої точки зору, а в наступному циклі — усе повернеться на початок. Вимкнути Машину часу грубою силою, та й загалом будь-яким способом, наразі нереально. Ми попереджали про таку ймовірність, і ось вона підтвердилася, — констатував Йорґен.
— Тобто ви хочете сказати, що навіть якщо ми знайдемо спосіб уникнути кінця світу, ми не зможемо повернути природний плин часу? — подав голос чинний Папа Римський.
— Я тільки стверджую, що такого способу немає саме на цей момент. Ми продовжуємо розробки та дослідження. Наразі можемо забезпечити собі безліч часу, а головне — право на помилки, — відповів науковець. — Але для організації роботи в таких умовах нам усе одно потрібна підтримка й гарантії безпеки. Острів не може одночасно і воювати, і працювати. Під час цього нападу в нас були вбиті та поранені. Авжеж, наступного циклу вони знову будуть із нами, живі та здорові. Проте це відобразиться на якості й швидкості нашої роботи.