Крісла та ліжка покотилися в будинок. За кілька хвилин двері авто зачинились, і воно рушило геть.
— Може, вони ще щось говорили? Коли приїхали, — запропонував перевірити Марк.
Вони відмотали час та прислухалися.
«Діємо за інструкціями. Забираємо всіх» — почули вони один із голосів, що, як їм здалося, віддавав накази й до цього.
Пеппер із Марком простежили за рухом незнайомців до дверей будівлі, та більше ніяких розмов не було.
— Спробуємо ще пошукати? — спитав Марк, коли Пеппер закурив, поринувши в роздуми.
Шеф похитав головою.
— Сумніваюся, що знайдемо щось нове. Давай закруглятися.
Вони почали складати обладнання.
— Процедуру відкрили суспільству в 190-му циклі, а перший вирок із її застосуванням провели в 195-му, — зауважив Пеппер.
— Можна спробувати попитати персонал, — запропонував Марк, та одразу відкинув цю ідею. — Щоправда, навряд чи це щось дасть. Вони й раніше не переймалися цією роботою, а зараз тим більше.
Коли речі були зібрані, вони зупинилися перед виходом із будинку.
— То що тепер? — очікував подальших розпоряджень Марк.
— Схоже, я справді напишу запит у Комісію.
Цикл 224
Марк
У четвер їх викликала санітарна служба, що само собою було дивиною. Зазвичай саме поліцейські викликали санітарів. Але на цьому несподіванки не завершилися.
Вони приїхали до невеликого будинку, де досі були зайняті майже всі квартири. А це багато означало: затишні кімнати, приємні сусіди, гарне розташування… Список можна продовжувати. Головне, що їхати звідси за власним бажанням ніхто не хотів, а отже, жити тут було приємно. Тому й не дивно, що коли в цій маленькій оазі виникло неподобство, мешканці швидко похопилися.
Марк уже й забув, що буває такий запах: нудотний, у якому найдикішою сумішшю збирається і солодке, і кисле, і солоне, людське амбре з випорожнень, поту, гнилі. Їм пощастило більше, бо санітари вже відчинили вікно.
Чоловік лежав на ліжку в тій самій позі, у якій заснув напередодні петлі: на спині, закинувши одну руку над головою та витягнувши ноги з-під тонкої ковдри. Якби не ледь помітний рух грудної клітки, він би нічим не відрізнявся від трупа. Широко розплющені очі були розфокусовані й ніби поблякли через зневоднення. Чоловік загалом був ніби висушений. Натягнута шкіра де-не-де пішла тріщинами і, здавалося, тільки доторкнись — розсиплеться на порох. А в місцях, куди потрапляли сеча та калові маси, навпаки, з’явилися пролежні. Доповнювала картину склянка з водою на приліжковій тумбі, мов насмішка, на відстані витягнутої руки: спробуй, дотягнися.
— Сусіди викликали, — доповідав санітар, затягуючись люлькою з якимось екзотичним наповненням, у якому можна було впізнати нотки марихуани. Марк намагався вловлювати дим, щоб перебити запах із кімнати. — Почало смердіти в коридорі, а потім дійшло і до квартир. Думали, самогубство, а тут…
— Хто потерпілий? — питався Пеппер.
— По документах — Дмитро Саєнко. За свідченнями сусідів, колись працював фізиком, а зараз пішов у релігію. Ну, може, не релігію, але приєднався до Церкви, — відзвітував санітар. — Можемо прибирати чи хочете оглянути все? Тільки що тут оглядати.
— Прибирайте, — дозволив Пеппер і теж дістав куриво та запропонував Марку. З цигаркою в зубах дихати стало легше.
Поки команда санітарів забирала тіло та ліжко, щоб позбутися джерел смороду, оперативники оглядали кімнату. Схоже, чоловік жив тут і до циклічності. На стільці лежав одяг, біля комп’ютера — банка з-під пива, блокнот із нотатками, полиці з хаотично розставленими книжками, чашка з-під чаю на обідньому столі. Марк трохи заздрив тим людям, у яких залишався такий зв’язок із минулим життям, місце, що було і буде особисто твоїм.
Пеппер проглянув корінці книг.
— Сумніваюся, що ми тут щось знайдемо, — припустив Марк.
— Найімовірніше, — погодився шеф. — Дивно, про те, що він науковець — усе кричить. А щось релігійне… Навіть Біблії не бачу.
— Якщо він приєднався до Церкви, певно, «увірував» у циклічності.
— Гадаєш, це з релігійних причин? — Пеппер перейшов до вивчення робочого столу.
— Я більше думаю про інше. Це занадто схоже на процедуру, — Марк озвучив те, про що вони одразу подумали.
— Списки засуджених після процедури відразу передають санітарам, — задумався Пеппер.
— Несанкціонована процедура? — з недовірою насупив брови Марк. — Щоб таке втнути, гаража з паяльником буде замало.