— Там працює тільки наш персонал. Без нашого відома інформація за межі Острова не виходить.
— Скільки в нас є часу?
— Я не знаю, — Стівен втомлено присів та розстебнув верхній ґудзик сорочки. — Йорґен не каже. Він узагалі мені зараз мало що каже.
— Ти зможеш провести нас до Машини? — Еліза замислилася, прораховуючи, скільки часу ще їм потрібно на підготовку. Стівен кивнув. — Коли?
— Я кожного циклу на Острові. З середи.
— Думаю, два цикли нам вистачить.
— Тоді по вівторках я буду виходити на зв’язок, — Стівен устав з-за столу й пішов до виходу. — Постарайся.
Коли він пішов, Марк нарешті зміг нормально говорити.
— Розкажеш, хто це? — запитав він.
— Майже родич. Працював із батьком ще до мого народження. Зараз один із менеджерів Острова, — коротко виклала Еліза.
— А чому він сам не вимкне Машину? Ніби йому легше має бути, — Марк мав насторожений вигляд. — Не хочу вас ображати, ви великі молодці, але він, здається, без проблем може купити ще один острів і робити там дослідження.
— Не все так просто, — зітхнула Еліза. — Усі його науковці працюють на підтримку Машини часу, а не проти.
— Все одно. Мали ж одразу передбачити якусь велику червону кнопку для вимкнення?
— Я забуваю, що ти зовсім не обізнаний із роботою Машини часу, — Еліза подивилася на годинник. — Раз ми вже все одно не спимо, як щодо невеликого теоретичного екскурсу?
— Тільки без страшної термінології. Я ще не настільки прокинувся, — попросив Марк.
Вони розмістились на дивані у вітальні.
— Дивися, це Машина часу, — Еліза показала 3D-проєкцію споруди на екрані ноутбука.
— Це ви кожного циклу її малюєте? — уточнив Марк.
— Ні. Зараз ні. Раніше. Нам удалося створити свою мнемосферу. Не таку масштабну, але, якщо фоточки не зберігати, для наших потреб вистачатиме. Це дуже допомогло швидкості досліджень. А ще у нас є один темпускоп, яким ми вміємо користуватись не гірше, ніж це робить Острів.
— А ви справді серйозніші, ніж здавалося спочатку, — оцінив Марк. — І як вас до цього часу не виявили?
— Ми дуже постаралися, — Еліза знову перевела увагу на екран. — Так ось, Машина часу по суті — це контрольована чорна діра. Кожної неділі вона затягує нас у кротовину та «випльовує» в понеділок. Активація відбувається рівно о 12-й ночі за Гринвічем, і з певних причин нам потрібно її зупинити якомога ближче до цього часу.
— Розумію, чому це приховують. Чорна діра на планеті — це, м’яко кажучи, неприємно. Але все ж, якщо розробили таку неймовірну штуку, невже не вигадали, як її зупинити?
— Коли її розробляли, на передній план ставили питання виживання та швидкості побудови. Створити чорну діру проблематично, а знищити — ще більше випробування, — пояснила Еліза. — Якщо просто взяти й деактивувати Машину, чорна діра вирветься з-під контролю. Хоча вона й крихітна на вигляд, її маса дорівнює масі Землі. І вона почне затягати в себе все, що погано лежить. Тобто все навколо.
— А далі збільшуватиметься і зможе затягати ще більші об’єкти? — здогадався Марк.
— У правильному напрямку мислиш, — підтвердила дівчина. — Проте є нюанси. Вона не просто почне все всмоктувати, бо в неї є межа швидкості затягування. Через велику гравітацію вся матерія буде притягуватися до неї та розганятися в міру наближення до горизонту подій, хоча зовнішньому спостерігачу здаватиметься, що вона сповільнюється. З цієї «падаючої» матерії формуватиметься акреаційний диск. Потім планета через тертя почне нагріватися, що спричинить викид енергії…
— Сильний ба-бах? — прокоментував Марк.
— Дуже-дуже. Далі з потоку радіації та світла виникне акреаційний диск (оці гарненькі завихрення навколо діри, що їх люблять використовувати у фільмах). Поверхня планети почне деформуватися та засмоктуватися в чорну діру, а за нею і все, що поряд. За підрахунками, мінімум постраждає Сонячна система.
— Ого!
— Ага. Тому різко та грубо діяти не вийде. Нам потрібно отримати контроль над Машиною та мати два темпускопи. Для цього якраз і потрібна твоя допомога. Як бачиш, у наявності у нас тільки один.
— Це має бути не дуже важко.
— Цілком можливо. Але є ще одна необхідна річ. Коди доступу до Машини зберігаються в савантів. І ми не знаємо, у якого чи яких саме. Поліція має доступ до переліку та охороняє їх. Треба знайти потрібного.
— Я бачив ці переліки. Але там дуже обтічно зазначено, яку саме інформацію вони зберігають.
— Не переживай, з цим ми розберемося. Головне — знати, серед кого шукати, та отримати до саванта доступ.