На це знадобилося багато часу — навіть забагато, — але всі розуміли, що зброя здатна вирішити результат битви, якщо, звісно, їм вдасться дістатись табору вчасно.
Хейзел скористалась своєю силою, щоб підняти частину речей з морського дна. Персі пірнув і теж щось приніс. Навіть Френк вклав свою долю — він перетворився на тюленя, що, на його думку, було досить круто, хоча за ствердженням Персі від нього потім тхнуло рибою.
Щоб підняти колісницю, знадобились сили всіх трьох. Але врешт-решт вони таки витягли все на пляж із чорного піску біля підніжжя льодовика. Усе не вміщувалось у колісницю, але за допомогою Френкової мотузки вони змогли прив’язати більшість золотої зброї та найкращих обладунків.
— Схоже на санчата Санти, — промовив Персі. — Аріон узагалі зможе все це тягти?
Аріон вибухнув гнівом.
— Хейзел, — промовив Персі. — Я присягаюсь, що вимию цьому коню рот милом. Він каже, що може, але потрібна їжа.
Хейзел підняла старий римський кинджал — пугіо. Він був кривим і тупим, тож навряд згодився би в бою, але, начебто, був виготовлений з імперського золота.
— Тримай, Аріоне, — промовила вона. — Першокласне паливо.
Кінь узяв кинджал зубами і прожував його, як яблуко. Френк подумки присягнувся ніколи не класти руку цьому коневі до рота.
— Я не сумніваюсь у силі Аріона, — промовив він з опаскою, — але чи витримає колісниця? Остання...
— У цієї колеса і вісь з імперського золота, — відповів Персі. — Витримає.
— А якщо ні, — додала Хейзел, — це буде коротка, подорож. Але у нас обмаль часу. Уперед!
Френк і Персі залізли в колісницю. Хейзел застрибнула на спину Аріона.
— Но! — крикнула вона.
Надзвуковий вибух пролунав по всій бухті. Вони понеслися на південь, обвалюючи лавини з гір.
XLIX Персі
Чотири години.
Стільки часу знадобилось найшвидшому коневі у світі, щоб дістатись до Сан-Франциско з Аляски, несучись по воді вздовж північно-західного узбережжя.
Стільки ж часу знадобилось для того, щоб до Персі повністю повернулась пам’ять. Процес почався у Портленді, коли він випив горгонську кров, але тоді минуле життя здавалось нестерпно розпливчастим. Тепер, коли вони повернулись на землі олімпійських богів, Персі пригадав усе: війну з Кроносом, шістнадцятий день народження в Таборі Напівкровок, наставника Хірона, кращого друга Гровера, брата Тайсона і, авжеж, Аннабет — два неймовірні місяці стосунків і потім — БУМ! Його викрав прибулець, більш відомий як Гера. Або Юнона... хоча яка різниця.
У нього вкрали вісім місяців життя. Наступного разу, коли він побачить царицю Олімпу, то безсумнівно дасть їй божественного ляпаса.
Друзі й родина, мабуть, не знають, куди подітись від хвилювань. Якщо Табір Юпітера опинився в такій біді, можна було тільки здогадуватись, що переживає Табір Напівкровок, поки Персі немає поряд.
Та це було не найгіршим. Порятунок обох таборів стане тільки початком. За словами Алкіонея справжня війна відбудеться далеко звідси, на батьківщині богів. Велетні замислили напасти на первісний Олімп і знищити богів назавжди.
Персі знав, що велетнів можна перемогти, тільки якщо боги та напівбоги битимуться пліч-о-пліч. Про це розповів їм Ніко. А ще щось таке згадувала Аннабет минулого серпня, коли припустила, що саме велетні можуть бути частиною нового Великого Пророцтва — яке римляни називають Пророцтвом Сімох. (У стосунках із найрозумнішою дівчиною в таборі є негативний аспект: дізнаєшся те, чого не хочеш знати.)
Він тепер розумів план Юнони: об’єднати римських і грецьких напівбогів, щоб утворити елітний загін героїв, а потім якимось чином переконати богів битись разом із ними. Але спочатку вони мають урятувати Табір Юпітера.
Узбережжя почало набувати знайомих обрисів. Вони Пронеслись повз маяк у Мендосіно. З туману з’явились гора Тем і мис округу Марін. Аріон промчав під мостом «Золота Брама» й увірвався в затоку Сан-Франциско.
Вони пролетіли повз Берклі й пагорби Окленда. Коли вони дісталися вершини пагорбу над Кальдекоттським тунелем, Аріон здригнувся, як поламане авто, і різко спинився. Його груди важко здіймались.
Хейзел ніжно погладила боки свого коня.
— Ти чудово впорався, Аріоне!
Кінь був такий втомлений, що навіть не лаявся: «Авжеж чудово. А чого ти очікувала?»
Персі та Френк зістрибнули з колісниці. Персі пошкодував, що в ній не було зручних сидінь і чогось /їстівного. Ноги хитались, суглоби так заклякли, що хлопець ледве міг ходити. Якщо доведеться битися в такому вигляді, вороги назвуть його Дідусем Джексоном.