Усе це було чудово, але Персі потребував іншої допомоги. Допомоги бога.
Він озирнувся і побачив, що велетень майже його наздогнав. Щоб виграти собі трохи часу, Персі присів за однією з колон акведука. Велетень змахнув тризубцем. Коли колона тріснула, Персі змусив вивільнену воду скерувати обвал, і скинув тонни цегли на велетневу голову.
Персі помчався до кордонів міста.
— Терміне! — заволав він.
Найближча статуя бога була за шість футів попереду. Кам’яні очі розплющилися, щойно Персі опинився поряд.
— Неприпустимо! — поскаржився Термін. — Будівлі горять! Загарбники! Вижени їх геть, Персі Джексоне!
— Я намагаюсь, — промовив він. — Але у мене тут велетень, Полібот.
— Так, я знаю! Стривай... одну мить. — Термін із зосередженим виглядом заплющив очі. Зелене палаюче ядро пронеслось над їхніми головами і раптом розчинилось у повітрі.
— Я не можу зупиняти всі снаряди, — поскаржився Термін. — Хіба так важко бути вихованим і нападати повільніше? Я тут єдиний бог.
— Допоможіть мені вбити велетня — і все це скінчиться. Бог і напівбог пліч-о-пліч — це єдиний спосіб його перемогти.
Термін фиркнув.
— Я охороняю кордони. Я не вбиваю велетнів. У моїй посадовій інструкції нема такого.
— Терміне, будь ласка!
Персі ступив ще один крок уперед — і бог обурено зарепетував:
— Ані руш, юначе! Жодної зброї за межею!
— Але ми під осадою!
— Байдуже! Правила є правила. Коли люди не дотримують правил, я дуже-дуже гніваюсь.
Персі усміхнувся.
— Притримайте цю думку.
Він помчався назад до велетня.
— Агов, страховисько!
— Pap! — Полібот вирвався з-під уламків акведука. Вода досі лилась на нього, обертаючись на отруту і утворюючи паруюче болото навколо його ніг.
— Ти... ти помреш повільно, — пообіцяв велетень. Він підняв тризубець, з якого тепер крапала зелена отрута.
Битва навколо них сходила нанівець. Легіонери позбавлялись останніх чудовиськ і починали згуртовуватися, оточуючи велетня.
— Ти будеш моїм в’язнем, Персі Джексоне, — заричав Полібот. — Я катуватиму тебе на морському дні. Щодня вода зцілюватиме тебе, і щодня я ще більше наближатиму тебе до смерті.
— Чудова пропозиція, — відповів Персі. — Але я, мабуть, краще просто тебе вб’ю.
Полібот люто заревів. Він потряс головою, і з волосся полетіли василіски.
— Назад! — крикнув Френк.
Знову почався хаос. Хейзел пришпорила Аріона і встала між василісками та таборянами. Френк перетворився — стиснувся у щось витягнуте і пухнасте... горностай? Персі подумав, що Френк втратив здоровий глузд, але коли друг кинувся на василісків, ті злякались так, наче дідька побачили. Вони відповзли геть, а Френк кинувся навздогін.
Полібот спрямував тризубець уперед і помчав на Персі. Щойно він дістався Померійської межі, Персі відстрибнув убік, наче тореадор. Велетень перелетів через кордон міста.
— НУ ВСЕ! — крикнув Термін. — ЦЕ ПРОТИ ПРАВИЛ!
Полібот нахмурився, вочевидь спантеличений, тим, що його сварить статуя.
— Що ти таке? — заревів він. — Замовкни!
Він перекинув статую і знову повернувся до Персі.
— Тепер ти мене РОЗЛЮТИВ! — заволав Термін. — Я тебе задавлю! Відчуваєш? Це мої руки стискають твою шию, громило. Ходи-но сюди! Я так тебе лусну головою...
— Годі! — Велетень наступив на статую і розламав Терміна на три частини: п’єдестал, тіло, голова.
— Та ЯК ТИ ПОСМІВ! — крикнув Термін. — Персі Джексоне, ти вибив собі угоду! Гайда вб’ємо цього вискочку.
Велетень так нестримно розреготався, що помітив напад Персі, тільки коли було вже запізно. Персі стрибнув на велетневе коліно, відштовхнувся і встромив Анаклузмос просто в один з металевих ротів на Поліботовому нагруднику, зануривши небесну бронзу в його груди аж до самої рукоятки. Велетень хитнувся назад, перечепився об Термінів п’єдестал і грюкнувся на землю.
Поки він намагався підвестись і тягнувся до меча у своїх грудях, Персі підняв голову статуї.
— Ти ніколи не переможеш! — застогнав велетень. — Ти не здатен вбити мене самотужки.
— Не самотужки. — Персі здійняв кам’яну голову над велетневим обличчям. — Хочу тебе познайомити з моїм другом Терміном. Він бог!
Занадто пізно промайнули усвідомлення і страх у велетневих очах. Персі щодуху обрушив божу голову на Поліботів ніс, і велетень розвалився на паруючу купу морських водоростей, лускату шкіру та отруйну багнюку.