— Чудово, — промовила вона. — Залишається тільки вирішити, яку підтримку ми можемо надати пошуковій групі: транспорт, гроші, чаклунство, зброя.
— Преторе, якщо дозволите, — промовив Октавіан.
— Почалось, — буркнув Персі, — цього тільки бракувало.
— Табір опинився у серйозній небезпеці. Два боги попередили нас, що за чотири дні відбудеться напад. Нам не можна нехтувати ресурсами, а особливо витрачати їх на завдання з малою імовірністю успіху. — Октавіан із жалем поглянув на їхню трійцю, наче мовляв: «Бідолахи ви мої». — Вочевидь Марс обрав найменш придатних для цього завдання кандидатів. Можливо, тому що він вважає їх найменш цінними. Можливо, просто вирішив ризикнути. Хоч би там що, він мудро не наказав влаштовувати масштабний похід, так само як і не наказав виділяти ресурси на цю авантюру. Я вважаю, що нам слід залишити наші ресурси тут і обороняти табір. Саме тут вирішуватиметься результат битви. Якщо ця трійця досягне мети — чудово! Але нехай покладаються лише на власну винахідливість.
Тривожний гомін пройшовся натовпом. Френк скочив на ноги. Але перш ніж він устиг почати бійку, Персі промовив:
— Чудово! Жодних питань. Але надайте нам хоча б якийсь транспорт. Гея — богиня землі, еге ж? Пересуватися по землі... Щось мені підказує, що слід нам цього уникати. До того ж так буде занадто повільно.
Октавіан розсміявся.
— Узяти вам літак на прокат, пане?
Від цієї думки у Персі запаморочилось у голові.
— Ні. Політ... У мене передчуття, що це теж погана думка. А от човен... Ви можете нам принаймні човен дати?
Хейзел щось буркнула собі під ніс. Персі озирнувся. Вона потрясла головою та промовила одними губами: «Марно. Не зважай».
— Човен! — Октавіан обернувся до сенаторів. — Син Нептуна хоче човен. Подорожі морем ніколи не були улюбленим заняттям римлян. Та він не дуже й римлянин!
— Октавіане, — суворо промовила Рейна, — човен — це найменше, що можна просити. І відсутність будь-якої додаткової допомоги здається...
— ...традиційним! — вигукнув Октавіан. — Це дуже традиційно! Подивимось, чи достане цим легіонерам сил вижити самотужки, як справжнім римлянам!
Знову гомін охопив кімнату. Очі сенаторів звертались то до Рейни, то до Октавіана в очікуванні, хто з них зламається першим.
Рейна випрямилась на стільці.
— Ну що ж, — напружено промовила вона. — Пропоную голосувати. Сенатори, пропозиція така: пошуковий загін вирушить на Аляску. Сенат зобов’язується надати повний доступ до римського флоту, пришвартованому біля Аламеди. Жодної іншої допомоги надано не буде. Троє легіонерів вціліють або помруть, покладаючись винятково на власні сили. Усі згодні?
Рука кожного сенатора здійнялась угору.
— Пропозиція схвалена. — Рейна обернулась до Френка. — Центуріоне, твій загін вільний. Сенат має обговорити інші питання. Октавіане, ходи-но сюди на хвилину.
Персі був неймовірно радий побачити сонячне світло. У темній залі, під усіма цими поглядами, зверненими до нього, він почувався так, наче цілий світ лежав на його плечах. І чомусь здавалось, що таке вже не вперше.
Він набрав у легені свіжого повітря.
— То... нам, уважай, кінець? — Хейзел підняла з дороги величезнии смарагд і сунула його до кишені.
Френк із нещасним виглядом кивнув.
— Якщо хтось із вас хоче відмовитись, я це зрозумію.
— Знущаєшся? — промовила Хейзел. — І вирушити на варту до кінця тижня?
Френк усміхнувся. Він повернувся до Персі.
Персі оглянув форум. «Залишайся на місці», — сказала Аннабет уві сні. Але, якщо він залишиться на місці, цей табір знищать. Він підвів очі на пагорби та уявив, як крізь тіні виступає усміхнене обличчя Геї. «Ти не переможеш, напівбоже, — наче говорила вона, — залишайся або вирушай у подорож — я однаково буду тобі вдячна».
Персі подумки заприсягся: після Свята Фортуни він знайде Аннабет. Але поки що. необхідно діяти. Не можна дозволити Геї перемогти.
— Я з тобою, — сказав він Френкові. — До того ж мені кортить подивитись на римський флот.
Вони були в центрі форуму, коли хтось покликав:
— Джексоне!
Персі повернувся й побачив Октавіана, який підтюпцем біг до них.
— Що тобі треба? — поцікавився Персі.
Октавіан посміхнувся.
— Уже вирішив, що я тобі ворог? Це необачне рішення, Персі. Я відданий римлянин.
Френк кинувся на нього.
— Ти підступний, слизький...
Персі й Хейзел довелось разом його стримувати.
— Матінко рідна, — промовив Октавіан. — Навряд чи це відповідна поведінка для нового центуріона! Джексоне, я пішов за вами, тільки тому що Рейна доручила мені повідомлення. Вона хоче, щоб ти прийшов у принципію без двох своїх... гм... лакеїв. Рейна зустрінеться з тобою там, коли в сенаті оголосять перерву. Вона хоче поговорити віч-на-віч, перш ніж ти відбудеш на свої пошуки.