Вони злізли зі слона. Бобі побажав їм безпечної подорожі. Ганнібал пригорнув їх до себе хоботом. А потім слоняче таксі вирушило назад у долину.
Персі зітхнув. Він повернувся до Хейзел і Френка та спробував вигадати якісь підбадьорливі слова.
— Посвідчення, будь ласка, — сказав десь поблизу знайомий голос.
На вершині пагорба з’явилась статуя Терміна. Мармурове обличчя бога роздратовано нахмурилось.
— Ну? Підходьте!
— Знову вй? — поцікавився Персі. — Я гадав, ви тільки місто охороняєте.
Термін образився.
— Я теж радий зустрічі з вами, пане Дотепнику! Зазвичай, так, я охороняю місто, але у випадку міжнародних подорожей я забезпечую додаткову перевірку на кордонах табору. Ви взагалі-то зобов’язані були сповістити мене за дві години до запланованого часу відправлення. Але доведеться цього разу вам пробачити. Ходи вже сюди, щоб я тебе обшукав.
— Але ж у вас немає...— Персі спинив себе. — Гаразд, авжеж.
Він став поруч із безрукою статуєю. Термін провів ретельний обшук подумки.
— Начебто чисто, — вирішив Термін. — Хочеш щось зазначити в декларації?
— Так, — відповів Персі. — Хочу зазначити, що це якась дурня.
— Гм! Табличка пробатіо: Персі Джексон, П’ята когорта, син Нептуна. Добре, проходь. Хейзел Левек, дочка Плутона. Добре. Є іноземна валюта або якісь коштовні метали, щоб зазначити в декларації?
— Ні, — буркнула вона.
— Упевнена? Бо минулого разу...
— Ні!
— Ну і сварлива ж ви компанія! Ці пошукові загони! Завжди ви поспішаєте. Так, а тепер... Френк Чжан. О! Центуріон? Молодець, Френку. І ця зачіска цілковито відповідає нормам. Схвально! Ну, ти вільний, центуріоне Чжане. Потрібні якісь вказівки?
— Ні. Ні, мабуть, ні.
— Ідіть просто до станції швидкісних потягів, — усе одно почав Термін. — На Дванадцятій вулиці в Окленді зробите пересадку. Вам потрібна станція Фрутвейл. Звідти можете піти пішки або сісти на автобус до Аламеди.
— А у вас часом немає чарівного швидкісного потяга? — запитав Персі.
— Чарівні потяги! — глузливо промовив Термін. — Може, ви бажаєте ще й особисту захищену колію чи купе бізнес-класу? Просто будьте обережними і не потрапляйте на очі Поліботові. Ох ці правопорушники! Голіруч би його придушив.
— Стривайте... кого?
Термін щосили зморщив лоба і зсунув брови, наче напинав неіснуючі біцепси.
— Ну, то марно. Одне слово, стережіться його. Припускаю, він за милю відчує запах сина Нептуна. Ну, вирушайте вже. Щасти!
Невидима сила викинула їх копняком за межі табору. Коли Персі озирнувся, Термін уже кудись зник. Ба, навіть більше, уся долина кудись зникла. Жодного римського табору на пагорбах Берклі, здавалось, ніколи не існувало.
Персі глянув на друзів.
— Хтось зрозумів, про що говорив Термін? Не попадайтесь на очі... Поліглотові чи як там було?
— По-лі-бо-то-ві? — ретельно вимовила Хейзел. — Ніколи не чула про нього.
— Звучить по-грецькі, — промовив Френк.
— Це обмежує коло підозрюваних. — Персізітхнув. — Що ж, наш запах певно вже з’явився на радарі кожного чудовиська у радіусі п’яти миль. Нам краще вирушати.
* * *
Вони витратили близько двох годин на те, щоб дістатись пристані в Аламеді. Порівняно з подорожами останніх кількох місяців ця видалась легкою. Чудовиська не нападали. Ніхто не дивився на Персі, як на безпритульного малолітнього дикуна.
Френк сховав спис, лук та сагайдак у довгий лижний чохол. Кавалерійський меч Хейзел, загорнутий у скатку постільних речей, висів на її плечах. Усі троє виглядали, як звичайні підлітки, які прямували на ночівлю До лісу. Вони дійшли пішки до станції Рокридж, придбали квитки за гроші смертних і сіли в потяг.
Зійшли вони в Окленді. Їм довелось пройти крізь декілька небезпечних районів, однак ніхто їх не потурбував. Щоразу коли місцеві бандити підходили достатньо близько, щоб побачити очі Персі, вони хутко повертали в інший бік. За останні декілька місяців Персі значно вдосконалив свій вовчий погляд — погляд, що попереджав: «Яким би поганцем ти себе не вважав, я гірший». Персі доводилось душити морських чудовиськ і переїжджати горгон поліцейським авто — якісь бандити його вже давно не лякали. Ніщо у світі смертних його не лякало.
Ближче до вечора вони дістались причалу в Аламеді. Персі оглянув затоку Сан-Франциско й вдихнув солоне морське повітря. Тієї самої миті його наповнили сили. Батькові володіння. З чим би вони не зіткнулись, поки море поряд, перевага на їхньому боці.