Він ненавидів випробування. Відтоді, коли він втратив пам'ять, усе його життя було суцільним бланком для письмового іспиту.
Я,________ з____________. Почуваюся як _____________, і якщо чудовиська мене спіймають, то я ____________.
Тоді Персі згадав про Аннабет — єдину частину старого життя, у якій він був упевнений. Він мусить її знайти.
— Я понесу вас. — Персі підхопив стару.
Вона була легшою, ніж здавалося. Персі намагався не зважати на неприємний запах з її рота і мозолисті руки, що обхопили його шию. Він перетнув першу автомобільну смугу. Якийсь водій засигналив. Ще один прокричав щось, але слова віднесло вітром. Більшість просто оминали їх з роздратованими виразами на обличчі, наче тут, у Берклі, їм ледве не щодня доводилося стикатись з брудними підлітками, які носять старих хіпі через автостраду.
Над Персі нависла тінь, і його весело окликнула Стено:
— Який розумник! Знайшов собі кишенькову богиню, га?
Богиню?
Джун задоволено хихикнула, а потім буркнула: «Гей!», коли їх ледве не збила машина.
Трохи подалі, з лівого боку, заверещала Евріела: — Хапай їх! Дві здобичі ліпші за одну!
Персі помчав через решту автомобільних смуг. Якимсь чином він дістався розділювальної смуги живим. Горгони мчали в його напрямку, пролітаючи над машинами і змушуючи ті рухатися з одного боку в інший. «Цікаво, що зараз бачать смертні крізь Туман, — подумав Персі. — Велетенських пеліканів? Дельтапланеристів, які відхилилися від курсу? Вовчиця Лупа говорила, що смертні душі здатні повірити в будь-що — тільки не в істину.
Персі кинувся до дверей у пагорбі. З кожним кроком Джун у його руках ставала дедалі важчою. Серце Персі калатало. Ребра боліли.
Один з вартових закричав. Хлопчина з луком натягнув тятиву.
— Стривай! — заволав Персі.
Але хлопчина цілив не в нього. Стріла пролетіла над головою Персі. І одна з горгон болісно завила. Інший вартовий зі списом напоготові несамовито підганяв Персі жестами.
П’ятдесят ярдів до дверей. Тридцять футів.
— Попався! — вискнула Евріела.
Персі озирнувся, і тієї самої миті у чоло горгони влучила стріла. Евріела впала на шосе... У неї врізалася вантажівка і віднесла її на сто ярдів, але горгона перелізла через кабіну, витягла з голови стрілу і знову здійнялась у повітря.
Персі добіг до дверей.
— Дякую, — сказав він вартовим. — Чудовий постріл.
— Це мало б її вбити! — запротестував лучник.
— Ласкаво прошу до мого світу, — буркнув Персі.
— Френку, — промовила дівчина. — Відведи їх усередину, швидко! Це горгони.
— Горгони? — лучник пискнув. Важко сказати про нього щось напевне через шолом, однак він здавався таким собі дебелим борцем років чотирнадцяти, може, п’ятнадцяти. — Двері їх утримають?
Джун на руках у Персі хихикнула.
— Ні, не втримають. Уперед, Персі Джексоне! Крізь тунель, до ріки!
— Персі Джексон? — Вартова мала темну шкіру, а з-під її шолома стирчало кучеряве волосся. Вона здавалася молодшою за Френка — років тринадцяти. Піхви меча діставали їй майже до щиколотки. Проте, головною здавалася тут саме вона.
— Гаразд, ти вочевидь напівбог. Але хто?.. — дівчина глянула на Джун. — Немає значення. Просто йдіть усередину. Я їх затримаю.
— Хейзел, — сказав хлопець. — Не дури.
— Ідіть! — наполягла вона.
Френк лайнувся іноземною мовою — латиною чи що? — і відчинив двері.
— Ходімо!
Персі пішов за ним, хитаючись під вагою старої жіночки, яка, без сумнівів, ставала важчою. Він не знав, як та дівчинка Хейзел затримає горгон, але був занадто втомлений, щоб сперечатися.
Тунель проходив крізь скелю і був заввишки та завширшки зі шкільний коридор. Спочатку він нагадував ремонтний тунель: електричні кабелі, застережні знаки, коробки із запобіжниками на стінах, лампи в клітках на стелі. Проте далі, цементна підлога поступилася місцем мозаїчній. Лампи змінились на смолоскипи, що горіли, але диму від них не було. За сто ярдів попереду Персі побачив квадрат денного світла.
Стара жіночка вже була важча за купу мішків з піском. Руки Персі тремтіли від напруження. Джун наспівувала під ніс якусь пісеньку латиною, щось схоже на колискову, і це тільки заважало Персі зосередитися.
Позаду в тунелі відбилися луною голоси горгон. Крикнула Хейзел. Персі хотів було кинути Джун і поспішити дівчинці на допомогу, але тут увесь тунель затрясся і каміння з гуркотом попадало на землю. Пронісся пронизливий виск, схожий на той, який видали горгони, коли Персі скинув на них ящик із шарами для боулінгу в Напі. Він озирнувся. На західному кінці тунелю здійнявся пил.