Перший маркіз
Вони називають жінок, що входять, дуже ошатно вдягнені, до лож, обмінюються уклонами, усмішками.
Другий маркіз
О! Прибула на свято
Мадам де Темене.
Кіжі
Перший маркіз
Колись
Кохали ми її, признатися…
Брісайль
Дивись -
Мадам де Шавіньї…
Другий маркіз
Та, що серцями грає,
Неначе м’ячиком!
Ліньєр
А то он виступає
Поважний пан Корнель, –
прибув з Руана він…
Син
Городянин
Звичайно, не один!
Будю… Поршер… Кюро… Арбо…
Дивись, мій сину!
їх славні прізвища гримлять на всю країну!
Перший маркіз
От і манірниці, що імена собі
Створили, щоб не буть подібними юрбі.
Ах, що за смак тонкий! Ото Бартеноїда,
То Феліксерія… Кассандія… Філліда…
Другий маркіз
Чудові імена їм підказав каприз!
Маркіз, ти знаєш всі?
Перший маркіз
Ліньєр
(одводить Крістіана набік)
Дарма чекаємо її ми вже з годину…
Я не потрібен вам… Піду хильну чарчину.
Крістіан
О, ні! Ви пісеньки складаєте про всіх,
Тих прославляючи, тих беручи на сміх,
Усіх ви знаєте, – то ж поможіть, благаю,
Дізнатись, хто вона, кого я так кохаю.
Капельмейстер
(стукаючи смичком по пюпітру)
Буфетниця
Крістіан
Боюсь, що й говорить я б з нею не посмів
Напевне, тонкощів, кокетності без міри
У неї… Ну, а я – вояк, рубака щирий,
До модних висловів нітрохи не мастак –
Он ложа, де вона буває завжди…
Ліньєр
Крістіан
Ліньєр
Дуже б радо
Але вмираю я від спраги!…
Буфетниця
(проходячи повз нього з підносом)
Ліньєр
Буфетниця
Молочка?
Ліньєр
Буфетниця
Ліньєр
О! Стривай!
Я залишаюся.
Ану-бо, наливай!
(Сідає перед буфетом. Буфетниця наливав йому вина.)
Голоси в публіці
(при появі маленького жвавого товстуна)
Ліньєр
Рагно, кондитер незрівнянний.
Рагно
(одягнений у святковий пекарський костюм, швидко підходить до Ліньєра)
Ви пана Сірано не бачили, мосьпане?
Ліньєр
(представляючи Рагно Крістіанові)
Артистам вірний друг, поетам щирий брат…
Рагно
Ліньєр
Рагно