— Виходь, Скарлет, — сказав Рет, — будеш тут, як удома. Це — Ірландський хол. Всередині буде герб Ірландії, арфа на ньому виведена найкращою золотою фарбою.
— Не грубіянь, — обірвала його мати.
Скарлет вийшла з войовничо піднятим підборіддям, як у її батька-ірландця.
Що тут робили ці солдати янкі? Скарлет тут же охопив страх. Вони задумали помотатись за те, що їх перед тим здолали жінки? Потім позаду них вона побачила натовп, нетерплячі обличчя, що хитались із боку в бік, намагаючись роздивитися людей, які виходили з карет. Ти ба, янкі стримують людей, щоб дати нам пройти! Просто як слуги, як хлопчики на побігеньках чи лакеї. Так їм і треба. Чому вони просто не кинуть усе і не підуть? Їм все одно за це ніхто нічого не платить.
Перш ніж вийти з карети, вона глянула поверх солдат і широко усміхнулась людям, що за ними стояли. Якби ж тільки в неї була нова сукня замість цього старого зношеного непотребу. Тоді б вона їм показала. Вона зробила три кроки вперед, потім спритно випустила з рук шлейф своєї сукні назад. Він розстелився по білій чистій доріжці, велично звиваючись позаду, поки вона прямувала на Сезонний Бал.
Скарлет зупинилася на вході, чекаючи на інших. Вона глянула вгору, роздивляючись витончені сходи, що вели на широкий майданчик на другому поверсі, і яскраву запалену свічками кришталеву люстру, що висіла над запаморочливо величезною залою. Це була наче наймасивніша, найяскравіша коштовність у світі.
— А ось і Еллінтони, — сказала місіс Батлер. — Прошу сюди, Генно, залишимо свій верхній одяг у дамському гардеробі.
Але Генна Еллінтон різко зупинилась у дверях і мимоволі відступила назад. Розмарі і Скарлет довелося швидко відійти вбік, аби уникнути зіткнення з жінкою в червоній парчі попереду.
Що могло трапитись? Скарлет витягнула шию, щоб роздивитися. Картина, яку вона побачила, стала вже такою звичною за цей сезон, що вона не могла зрозуміти причини такого здивування Генни. Декілька дівчат і жінок сиділи на низькій лавці біля стіни. Вони задерли спідниці до колін і опустили ноги в чани з мильною водою. Поки вони теревенили і сміялися одна з одною, їхні служниці мили, витирали і пудрили їм ноги, а потім взували на них бальні туфлі. Це була звичайна процедура для всіх жінок, які брудними міськими вулицями йшли на Сезонний Бал. А чого очікували янкі? Що люди танцюватимуть у черевиках? Скарлет злегка підштовхнула місіс Еллінтон. «Ви загороджуєте вхід», — сказала вона.
Генна вибачилась і пройшла всередину. Еленор Батлер повернулась від дзеркала, де поправляла шпильки у зачісці.
— Чудово, — сказала вона. — А я вже злякалася, що загубила вас. — Вона не бачила реакції Генни. — Хочу познайомити вас із Шебою. Вона потурбується про все, що вам може сьогодні знадобитися.
Місіс Еллінтон покірно пішла на край кімнати, де на широкому, потертому, вицвілому парчевому кріслі з підголівником сиділа найгладкіша жінка, яку вона коли-небудь бачила; її золотисто-смаглява шкіра була всього лиш на тон темнішою від золотої парчі. Шеба піднялась зі свого трону, щоб привітати гостю місіс Батлер.
І невістку місіс Батлер. Скарлет поспішила вперед, бажаючи познайомитись із жінкою, про яку вона стільки чула. Шеба була відомою постаттю. Всі знали, що вона найкраща кравчиня у всьому Чарлстоні; коли вона була рабинею у місіс Ратледж, її навчала модистка, запрошена з Парижа, щоб підготувати посаг для дочки місіс Ратледж. Вона досі шила для місіс Ратледж і її дочки, і ще для кількох леді за власним вибором. Шеба могла перетворити лахміття і бавовняне ганчір'я на шедеври, такі ж елегантні, як у журналі «Ґодей. Посібник для леді». Хрещена своїм проповідником як Королева Шеба, вона воістину була королевою у своєму власному світі. Щороку вона завідувала дамським гардеробом під час Балу святої Цецилії; маючи в підпорядкуванні двох служниць у формі, вона також керувала всіма служницями, що супроводжували леді, щоби швидко та ефективно задовольнити будь-які жіночі примхи. Порваний поділ, плями і бруд, відірвані ґудзики, звисаючі кучері, запаморочення, перегрівання, натерті ноги, розбиті серця — Шеба і її помічниці зі всім цим мали справу. На кожному балу була окрема кімната для потреб леді і їхніх служниць, але тільки бал у ніч святої Цецилії міг похизуватися Королевою Шебою. Вона ввічливо відмовлялась помагати на будь-якому балу, окрім найграндіознішого.
Вона могла дозволити собі цю вибірковість. Рет розповів Скарлет те, про що і так всі знали, але не говорили вголос. Шеба була власницею одного з найшикарніший і найприбутковіших борделів на скандально-відомій «Алеї Мулаток», частині Чамерз-стрит, лише за два квартали звідси, де офіцери і солдати військових сил окупантів витрачали більшу частину своєї зарплатні на дешеве віскі, азартні при і жінок будь-якого віку, кольору шкіри і ціни.