— У вас, мабуть, мільйон кузенів у Саванні, — сказала вона тіткам. — Розкажіть мені про них. Можна з ними зустрітися? Вони ж і мої родичі.
Полін і Юлейлія були здивовані. Кузени? Були Прудгоми — родичі їхньої матері. Та лише один дуже старий джентльмен залишився у Саванні — вдівець сестри їхньої матері. Решта родини перебралися до Нового Орлеану багато років тому.
— Всі в Новому Орлеані розмовляють французькою, — пояснила Полін. — А щодо Робійярів, то вони єдині. Père мав багато кузенів у Франції, і двох братів. Та лише він переїхав до Америки.
Юлейлія втрутилася.
— Ta y нас багато-багато друзів у Саванні, Скарлет. З ними ти, звісно ж, можеш зустрітися. Ми з сестрою сьогодні зробимо кілька візитів та залишимо свої візитівки, якщо Père не захоче, щоб ми залишилися з ним удома.
— Мені треба повернутися до третьої, — швидко сказала Скарлет. Вона хотіла бути вдома, коли приїде Рет, і хотіла виглядати якнайкраще. Їй знадобиться чимало часу, щоб прийняти вапну й одягнутися, перш ніж прибуде потяг із Чарлстона.
Та Рет не приїхав, і коли Скарлет нарешті встала із уважно вибраної лавки у бездоганному англійському парку за будинком, то відчула, що промерзла до кісток. Вона відмовилась від запрошення тіток сходити з ними на мюзикл, на який їх запросили. Якщо він буде таким же, як нудні спогади старих леді цього ранку, то вона знудиться там до смерті. Та гнівний погляд дідуся, коли він зустрівся з родиною на десять хвилин перед вечерею, примусив її передумати. Будь-що краще, ніж залишатися в домі наодинці з дідусем Робійяром.
Сестри Телфар — Мері й Маргарет — були визнаними хранителями культури Саванни, і їхній мюзикл був зовсім не схожий на всі інші, які Скарлет доводилося бачити. Зазвичай це були просто леді, що співали, хизуючись своїми «досягненнями», а їм на фортепіано акомпонували інші леді. Леді обов'язково трохи співали, трохи грали на піаніно, трохи малювали аквареллю і трохи вишивали. В домі Телфар на площі Сейнт-Джеймс стандарти були набагато вищі. Симпатична здвоєна вітальня містила ряди позолочених крісел по центру; в заокругленому кінці однієї з кімнат стояли піаніно й арфа, а також шість крісел із пюпітрами перед ними, що обіцяло справжню виставу. Скарлет старанно запам'ятовувала обстановку. Здвоєну вітальню в будинку Батлерів можна легко обставити таким же чином, і тоді можна організувати вечірку, не схожу на всі інші. Вона дуже скоро здобуде репутацію вишуканої господині. Вона не буде стара й неприваблива, як сестри Телфар. І не така неелегантна, як молодші жінки, що сюди прийшли. Ну чому всюди на Півдні люди вважали, що аби довести свою поважність, треба виглядати бідно й залатано?
Скарлет знудилася, слухаючи струнний квартет, їй здавалося, що арфістка ніколи не закінчить грати. Співаки їй сподобалися, хоч вона ніколи й не слухала оперу; принаймні там співали чоловік і жінка, а не двоє дівчат. А після пісень іноземними мовами вони заспівали кілька пісень, які вона знала. Голос чоловіка звучав напрочуд романтично, коли він співав «Прекрасного мрійника», та був сповнений емоцій, коли він співав «Вернись в Ірландію, мій милий». Вона мусила визнати, що йому вдавалося набагато краще, ніж п'яному Джералду О'Гарі.
Цікаво, що б тато подумав про все це? Скарлет мало не реготнула вголос. Він, мабуть, би підспівував і підлив би зі своєї фляжки щось у пунш. А тоді попросив би заспівати «Візок дорогою котив». Так, як вона просила Рета заспівати цю пісню...
Кімната, люди, музика зникли для неї і вона почула Ретів голос, що лунав у перевернутій шлюпці, відчула, як його руки притискають її до себе, щоб зігріти. «Він не може без мене. Цього разу він до мене приїде. Тепер моя черга».
Скарлет не усвідомлювала, що усміхається під час зворушливого виконання «Срібних ниток серед золота».
Наступного дня Скарлет надіслала телеграму зі своєю адресою в Саванні дядечкові Генрі. Вона повагалася, а потім додала запитання. Чи переказав Рет їй гроші?
А що, як Рет знову спробував зіграти в якусь гру і припинив надсилати гроші на утримання будинку на Пічтрі-стрит? Та ні, він цього не зробив би. Навіть навпаки. В листі він писав, що надішле півмільйона.