— Entrez, Джероме.
— Це не Джером, дідусю, це я, Скарлет. Можна увійти?
На мить запанувала тиша. А тоді глибокий сильний голос П'єра Робійяря гукнув «Заходь». Скарлет крутнула головою і переможно усміхнулася своїм тіткам, перш ніж відчинити двері.
Її сміливість трохи зблякла, коли вона глянула на суворе яструбине обличчя старого. Та вже було пізно відступати. Вона впевнено дійшла до середини грубого килима.
— Я лише хотіла сказати тобі, дідусю, що я залишуся на деякий час, тоді як тітки Юлейлія та Полін їдуть.
— Чому?
Скарлет розгубилася. Вона не збиралася пояснювати причини. І не розуміла, чому повинна це робити.
— Бо я так хочу, — сказала вона.
— Чому? — знову запитав старий.
Затятий погляд зелених очей Скарлет зустрівся із підозрілим поглядом його вицвілих блакитних очей.
— У мене свої причини, — відповіла вона. — Ти заперечуєш?
— А якщо так?
Це було нестерпно. Вона не могла повертатися до Чарлстона. Це буде однаково, що здатися. Вона мусила залишитися в Саванні.
— Якщо ти не хочеш, щоб я була тут, то я піду до своїх кузенів. О'Гари вже мене запрошували.
Рот П'єра Робійяра скривився в пародії на усмішку.
— То ти не проти спати у вітальні зі свинею, я так бачу.
Щоки Скарлет почервоніли. Вона завжди знала, що дідусь не схвалював шлюбу її матері. Він ніколи не приймав Джералда О'Гару в своєму домі. Вона хотіла захистити батька та своїх кузенів від його упередженості щодо ірландців. От тільки якби в неї не було цієї жахливої підозри, що діти приносили в дім порося, щоб побавитися.
— Забудь, — сказав дідусь. — Залишайся, якщо хочеш. Мені це геть байдуже.
Він заплющив очі, викидаючи її з поля зору й фокусу власної уваги.
Скарлет ледве стрималася, щоб не гримнути дверима, коли виходила з кімнати. Який жахливий стариган! Та все ж Скарлет отримала те, що хотіла. Вона посміхнулася тіткам.
— Усе гаразд, — сказала вона.
Решту ранку й увесь день Скарлет весело супроводжувала тіток, які залишали свої картки у домах своїх друзів та знайомих у Саванні. «РРС.» — було написано від руки у нижньому лівому кутку: «Pour prendre conge» — «від'їжджаємо». В Атланті цього звичаю ніколи не дотримувалися, але у старіших містах на узбережжі Джорджії та Південної Кароліни такий ритуал був обов'язковий. Скарлет це здавалося величезним марнуванням часу — повідомляти людям про те, що ти від'їжджаєш. Особливо, коли всього кілька днів тому її тітки до знемоги розносили в ті самі доми картки, повідомляючи тих самих людей, що вони приїхали. Вона була переконана, що більшість із цих людей не завдавали собі клопоту залишати свої картки в домі Робійярів. Сюди ніхто не приходив.
У суботу Скарлет наполягла на тому, щоб поїхати з ними на залізничну станцію, і простежила, щоб Пенсі поклала їхні валізи точнісінько там, де хотіли тітки, — щоб їх було добре видно і ніхто не зміг їх поцупити. Вона поцілувала їх у зморщені щоки, повернулася на людну платформу і махала на прощання, поки поїзд не покинув станцію.
— Заїдемо в пекарню на Брутон-стрит перш ніж повернутися додому, — сказала вона візникові найнятого екіпажу. До обіду залишалося ще багато часу.
Вона відправила Пенсі на кухню замовити кавник, а сама зняла капелюх і рукавички. Як тихо і мирно було в домі без тіток. Але на столику в коридорі виднівся шар пилюки. Треба буде поговорити з Джеромом. І з іншими слугами, якщо доведеться. Вона не може дозволити, щоб дім виглядав потертим, коли приїде Рет.
Наче прочитавши її думки, Джером з'явився у неї за спиною. Скарлет підскочила. Чому цей чоловік не міг ходити так, щоб його наближення було чути?
— Вам повідомлення, міс Скарлет, — він простягнув срібну тацю з телеграмою.
Рет! Через надмірне збудження Скарлет незграбно вхопила тонкий листок паперу.
— Дякую, Джероме. Прослідкуй, що там з моєю кавою, будь ласка.
На її думку, дворецький був аж надміру цікавий. Вона не хотіла, щоб він читав їй через плече.
Щойно він пішов, Скарлет відкрила повідомлення.
— Чорт! — сказала вона. Воно було від дядечка Генрі.
Зазвичай ощадливий старий юрист, мабуть, був надміру схвильований, бо телеграма вийшла непотрібно багатослівною.
Я НЕ МАВ І НЕ МАТИМУ ЖОДНОГО СТОСУНКУ ДО ІНВЕСТУВАННЯ ЧИ ІНШИХ ОПЕРАЦІЙ ІЗ ГРОШИМА КМ ЯКІ ТОБІ ПЕРЕДАВ ЧОЛОВІК КРПК ВОНИ НА ТВОЄМУ РАХУНКУ В ТВОЄМУ БАНКУ КРПК Я ВЖЕ ВИСЛОВЛЮВАВ СВОЄ НЕГАТИВНЕ СТАВЛЕННЯ ДО ОБСТАВИН НАВКОЛО ЦІЄЇ ОПЕРАЦІЇ КРПК НЕ ОЧІКУЙ ВІД МЕНЕ ДОПОМОГИ КРПК