— Коли треба тоді й повернуся. Це не від мене залежить. А тепер хутко залазь у вагон, поїзд уже відбуває.
«Насправді все залежить від Рета, — подумала Скарлет, — і краще б йому повернутися якомога швидше. Не знаю, чи залагоджу все з кузинами». Вона повернулася до дружини Джеймі й усміхнулася.
— Не знаю як і дякувати, Морін, що прихистили мене. Я схвильована до глибини душі, проте прикро, що вам спричиняю незручності. — Скарлет використала свій радісний, дівочий і дружній тон.
Морін взяла Скарлет за руку й відвела від поїзда та нещасного обличчя Пенсі, що визирала із запиленого вікна вагона.
— Все чудово, Скарлет. Денієл охоче віддасть тобі свою кімнату, бо перебирається до Патриції з Брайяном. Він давно цього хотів, однак не наважувався сказати. Та й Кетлін на радощах літає, що буде твоєю покоївкою. Вона цього хоче понад усе й обожнює навіть землю, по якій ти ходиш. Уперше від своєї появи тут ця дурна дівчина щаслива. Твоє місце поруч із нами, ти не повинна бути подай-припеси в того старого нудяра. Марно сподівається, що ти залишишся н вестимеш господарство в нього. Ми тебе любимо й зичимо тобі добра.
Скарлет відчула себе краще. Неможливо противитись теплоті Морін. Однак Скарлет все ж сподівалася, що це ненадовго. Вона вже чманіє від тих дітей!
«Ляклива наче телятко, — подумала Морін. Під своєю рукою вона відчувала напруження руки Скарлет. — Усе, що їй потрібно, — це відкрити своє серце й закричати на всю горлянку. Неприродно для жінки не розповідати про себе ні слова й ніколи не згадувати жодним словом свого чоловіка. Це змушує задуматись...» Проте Морін не мала часу на роздуми. Коли вона малою мила склянки в шинку свого батька, то спостерігала, що, як дати людині достатньо часу, то рано чи пізно вона розповість про свої турботи й переживання. Навряд чи Скарлет була інакшою.
Три високі цегляні будинки родини О'Гарів стояли в один ряд. Вікна виходили на вулицю й у двір, будинки мали спільний фасад. Планування всередині також було однаковим: на кожному поверсі однакова кількість кімнат; кухня та їдальня розташовувалися на рівні вулиці, подвійні кімнати на першому поверсі та по дві спальні на кожному з двох горішніх поверхів. По всій довжині кожного з будинків тягнувся вузький коридор та красиві сходи, а за будинками — просторий двір і прибудова для екіпажів.
Спальня Скарлет була на третьому поверсі будинку Джеймі. В кімнаті стояли два односпальних ліжка — Денієл та Брайян жили тут, поки Брайян не перебрався до Патриції. Оформлення кімнати було дуже простим, позаяк там жили двоє хлопців: лише шафа, письмовий стіл та стілець біля кожного ліжка. Але на ліжках лежали яскраві клаптикові ковдри, а на блискучій гладенькій підлозі великий біло-червоний килим. Просто над письмовим столом Морін повісила дзеркало, стіл накрила мереживною скатертиною, тож у Скарлет також був туалетний столик. Кетлін навдивовижу вправно справлялася з волоссям Скарлет й охоче навчалася їй догоджати, а ще вона завжди була під рукою. Вона спала з Мері-Кейт і Гелен в іншій кімнаті на тому ж поверсі.
Єдиною дитиною в домі Джеймі був чотирирічний Джекі, але він майже весь час перебував у будинках по сусідству, граючись із кузенами свого віку.
Протягом усього дня, коли чоловіки були на роботі, а старші діти в школі, будинки належали жінкам. Скарлет була певна, що зненавидить це. Однак ніщо в світі не могло підготувати її до жінок з родини О'Гарів.
Між ними не було жодних таємниць, жодних недомовок. Вони казані, що думали, ділилися сокровенним, від чого Скарлет шарілася, сварилися, а потому, помирившись, обіймалися й плакали. Усі три будинки вони сприймали як один спільний, приходили одна до одної на чай у будь-який час, ділили обов'язки походу до крамниць, випікання й догляду за ширинами у дворі. Прибудови для екіпажів, перетворені на сараї, були теж спільними.
Жінки насолоджувалися товариством одна одної, сміялися, пліткували, плели невинні таємні змови проти своїх чоловіків. Вони прийняли Скарлет одразу, вважаючи її однією з них. І вже за кілька днів вона відчула себе своєю серед них. Щодня з Морін чи Кет і вона ходила на ринок купувати найкращі продукти за найкращими цінами, сміялася з Поллі та Кетлін над таємницями щипців для завивання волосся й стрічками, дивилася зразки тканини для меблів з Патрицією ще довго після того, як Морін і Кеті звинуватили її у перебірливості. За цей час Скарлет випила море чаю і переслухала безліч історій про перемоги й поразки. І хоч вона не розповіла жодного свого секрету, ніхто не тиснув на неї, а надто не приховував правди про себе.