Відсутня Брайді вбігла в двері якраз тоді, коли Кетлін накладала тушеню в синьо-білі миски. Брайді була мокра. Сорочка прилипла до рук, а вода з волосся стікала по спині. Скарлет виглянула на вулицю, але там світило сонце.
— Ти що, впала в криницю, Брайді? — запитав наймолодший з братів, якого звали Тімоті.
Він був радий відвернути увагу від себе. Брати саме дражнили його за симпатію до невідомої дівчини, яку вони називали «Золоті Коси».
— Я купалася в річці, — сказала Брайді. А тоді почала їсти, ігноруючи гамір, який викликала її заява. Навіть Колум, який рідко когось критикував, підвищив тон і гримнув по столу.
— Дивись на мене, а не на кроля, Бриджит О'Гара. Хіба ти не знаєш, що Бойн щороку забирає по життю на кожну милю своєї довжини?
Бойн?!
— Це той самий Бойн, біля якого відбулася битва на ріці Бойн, Колуме? — запитала Скарлет. За столом запанувала тиша. — Тато розказував мені про неї сотні разів. Він казав, що О'Гари втратили в ній усі свої землі.
Всі продовжили їсти.
— Так, це та річка. І так усе й було, — сказав Колум. — Та річка продовжує текти. Вона позначає межу цих земель. Я тобі покажу, якщо хочеш, але лише за умови, що ти не використовуватимеш її як ванну. Бриджит, тобі ж не позичати здорового глузду. Що на тебе найшло?
— Кетлін сказала, що прийде кузина Скарлет, а Ейлін сказала, що служниця леді повинна митися щодня, перед тим як торкатися одягу й волосся леді. То я й пішла помитися, — вона вперше поглянула прямо на Скарлет. — Я хочу справити добре враження, щоб ви забрали мене з собою до Америки. — В її очах світилася урочистість, а підборіддя рішуче випнулося вперед. Скарлет вона сподобалася. Брайді не плакатиме за домом, у цьому вона була впевнена. Але вона могла користуватися її послугами лише на час поїздки. У жодної південки ніколи не було білої служниці. Вона намагалася знайти правильні слова, щоб сказати про це дівчині.
За неї це зробив Колум.
— Ми ж уже й так вирішили, що ти поїдеш з нами до Саванни, Брайді, не варто було ризикувати життям...
— Ура-а! — вигукнула Брайді. А тоді зашарілася. — Я не буду така криклива на службі, — щиро звернулася вона до Скарлет. А тоді обернулася до Колума: — Я була лише біля броду, де вода ледве сягає колін. Я вже ж не така дурна.
— Ну, тоді ми з'ясуємо, яка ж ти, — сказав Колум. Він знову усміхався. — Скарлет розповість тобі, якими можуть бути потреби леді, але тобі не варто набридати їй з навчанням, поки не настане час їхати. Ви разом будете на кораблі два тижні й ще один день, цього часу вистачить, щоб вивчити все, що ти зможеш. А до того зачекай і допомагай Кетлін по господарству.
Брайді тяжко зітхнула.
— Жахливий тягар — бути наймолодшою.
Усі голосно затюкали на неї. Крім Денієла, який узагалі весь обід мовчав. Коли все закінчилося, він відсунув свій стілець і встав.
— Чистити рови найкраще в суху погоду, — сказав він. — Доїдайте і до роботи. — Він церемонно вклонився Скарлет: — Молода Кеті-Скарлет О'Гара, ти вшанувала своєю присутністю мій дім, і я тебе в ньому вітаю. Твого батька дуже любили, і його відсутність лежала каменем у мене на серці вже більше п'ятдесяти років.
Скарлет була така здивована, що не знала, що й казати. Поки щось спало їй на думку, Денієл уже вийшов і попрямував повз стодолу в поле.
Колум відсунув своє крісло і переставив його ближче до вогню.
— Ти, звісно, цього не можеш знати, люба Скарлет, але ти залишила слід у цьому домі. Це вперше я почув, щоб Денієл О'Гара говорив про щось, що не стосується господарства. Будь обережна, а то вдови й старі діви в окрузі ще наведуть на тебе чари. Денієл вдівець, як ти знаєш, і йому не завадила б нова дружина.
— Колуме! Та він вже старий чоловік!
— А хіба його мати погано чується у свої сто? У нього ще багато часу попереду. Краще нагадай йому, що в тебе вдома залишився чоловік.
— Може, варто нагадати моєму чоловікові, що він не єдиний мужчина на землі. Скажу йому, що в нього з'явився суперник в Ірландії.
Ця думка змусила її усміхнутися: вона уявила як Рет ревнує до ірландського фермера. Але чому б і ні, справді? Вона якось може про це згадати, не кажучи, що це її дядько і що він уже старий, як світ. Ох, ото вона розважиться, коли в неї буде Рет! Неочікуваний приступ жаги вколов її, наче фізичний біль. Вона не дражнитиме його Денієлом О'Гарою чи будь-ким іншим. Вона лише хоче бути з ним, кохати його, народити його дитину, яку вони обоє любитимуть.