Ніколи ще не було такого свята, як день народження старої Кеті-Скарлет. О'Гари з усього графства Міг і навіть далі прибували верхи, їхали на фургонах і возах, запряжених віслюками, приходили пішки. Половина населення Тріма була тут і кожна жива душа з Адамстауна. Вони приносили подарунки, новини та наїдки, приготовані спеціально до свята, хоча Скарлет вважала, що тут і так армію можна нагодувати. Магоні з Тріма привіз у фургоні барильця з елем, так само Джим Дейлі з Маллінгара. Шеймус, старший син Денієла, поїхав у Трім на робочому коні й повернувся з коробкою глиняних люльок, причепленою до спини, як велетенський квадратний горб. По обидва боки сідла звисали торбини з тютюном. Бо кожному чоловіку — як і кожній жінці — годилося з такої нагоди розкурити нову люльку.
Бабуся Скарлет приймала потік гостей та подарунків, як королева: сиділа собі у кріслі з високою спинкою, вбрана у чорну шовкову сукню із новим мереживним комірцем, дрімала, коли їй хотілося, і попивала чай із віскі.
Коли дзвони у церкві задзвонили до вечірні, всередині малого будиночка та у дворі було вже за триста людей, які прийшли вшанувати Кеті-Скарлет О'Гару на її сотий день народження.
Вона хотіла «як колись», і навпроти неї на почесному місці біля каміна посадили старого. Лагідними скоцюрбленими пальцями він розгорнув чорну лляну тканину і витягнув арфу — триста з гаком голосів захоплено зітхнули. То був Маккормак, єдиний справжній спадкоємець бардівської пісні по смерті великого О'Керолана. Він заговорив, і голос його вже звучав музикою.
— Кажу вам словами Турлоха О'Керолана: «Свій час в Ірландії проводжу щасливо і задоволено, п'ю із кожним дужим чоловіком, який по-справжньому любить музику». І додаю до цього свої слова: п'ю із кожним дужим чоловіком і дужою жінкою — такою, як Кеті-Скарлет О'Гара. — Він їй вклонився. — Тобто, вип'ю, коли мені наллють.
Тут же два десятки рук піднесли йому наповнені склянки. Він обережно вибрав найбільшу, підняв тост за стару Кеті-Скарлет і випив.
— А тепер я заспіваю вам про Фінна Маккула, — сказав він, і щойно торкнувся струн арфи сухими покрученими пальцями, як магія наповнила повітря.
Потім була тільки музика. Двоє волинкарів прийшли зі своїми міхами, скрипалів було без ліку, а ще із кілька десятків свистків і концертин. Здіймалися руки з кастаньєтами, і всіх розбурхував хвилюючий звук кельтського бубна бойрану в руках Колума О'Гари.
Жінки підкладали на тарілки їжу, Денієл О'Гара чаклував над малими барильцями з самогоном, подвір'я двигтіло від танців, і ніхто не спав, крім старої Кеті-Скарлет, коли їй хотілося.
— Я й не знала, що бувають такі вечірки, — зізналася Скарлет.
Вона відсапувалася, халаючи ротом повітря, перш ніж повернутися до танців на рожевому світанку.
— Ти що, ніколи не святкувала травневі свята? — вигукнули здивовано кузини й кузени невідомо звідки.
— Ти мусиш лишитися на травневі свята, молода Кеті-Скарлет, — сказав Тімоті О'Гара, і до нього хором доєдналися решта родичів.
— Не можу, в мене корабель.
— Хіба не буде інших кораблів?
Скарлет скочила з лавки. Вона достатньо вже відпочила, а скрипалі заводили ще один ріл. Коли від танців їй знову забило дух, питання засіло в неї в голові разом із хвацькою мелодією. Будуть же й інші кораблі. То чого не лишитися і не потанцювати ріл у смугастих панчохах ще трохи довше? Чарлстон нікуди не подінеться до її повернення — там будуть ті самі чаювання і ті самі занепалі будинки за тими самими високими непривітними стінами.
А ще там буде Рет. Хай зажде. Вона довго на нього чекала в Атланті, але тепер усе змінилося. Дитина в її лоні означає, що Рет належатиме їй, варто їй заявити на нього права.
«Так, — вирішила вона, — можна й лишитися на травневі свята. Тут так весело!»
Наступного дня вона спитала в Колума, чи відбуває в Америку якийсь корабель після першого травня.
І справді, був такий. Хороший корабель, спочатку зупинявся у Бостоні, де в Колума були справи. Скарлет із Брайді прекрасно самі доберуться звідти в Саванну.
— Відпливає увечері дев'ятого. В тебе буде тільки півдня на закупи у Голвеї.
Їй і стільки не треба було, вона вже про це подумала. Ніхто у Чарлстоні не носитиме голвейські панчохи чи нижні спідниці. Вони надто яскраві та вульгарні. Вона збиралася лишити тільки кілька тих, що купила для себе. З них вийдуть чудові сувеніри. Інші роздасть Кетлін та новим подругам у селі.
— Дев'яте травня. Це набагато пізніше, ніж ми планували, Колуме.
— Всього лише вісім днів після травневих свят, Кеті-Скарлет. Порівняно з вічністю мертвих — узагалі нічого.