Для Скарлет це були надто великі тонкощі, однак мила непохитність місіс Фітцпатрик дала їй зрозуміти, що для економки це важливо. Тож вона погодилася на ті імена, які та запропонувала. Скарлет могла називати її «місіс Фітц», а та називатиме Скарлет «місіс О». Та тільки наодинці. Перед іншими людьми треба було дотримуватися формальностей.
— Навіть перед Колумом? — поцікавилася Скарлет. Місіс Фітц подумала, а потім здалася. Колум — особливий випадок.
Тепер Скарлет намагалася скористатися прихильністю місіс Фітц до Колума.
— Я лише сходжу до Колума, — сказала вона. — Він не приходив уже цілу вічність, я за ним скучила.
— Він поїхав у справах, і ви це знаєте. Я чула, як він казав вам, що їде.
— Та ну вас! — пробурмотіла Скарлет. — Ви перемогли.
Вона повернулася у своє крісло біля вікна.
— Ідіть поговоріть з місіс Геморой.
Місіс Фітц розсміялася.
— До речі, — сказала вона, виходячи, — її звати місіс Кін. Але можете називати її місіс Геморой, якщо хочете. Імовірно, ви її ніколи не побачите. Це моя робота.
Скарлет дочекалася, коли місіс Фітц точно не зможе її зловити, і зібралася виходити. Вона вже достатньо довго була слухняною. Всім відомо, що після народження дитини жінці потрібен місяць, щоб відновитися, більшість цього часу треба проводити в ліжку, вона так і робила. Вона не розуміла, навіщо продовжувати цей період ще на три тижні лише через те, що пологи були не нормальні. Лікар у Баллігарі здавався їй добрим чоловіком, навіть нагадував їй доктора Міда. Проте лікар Девлін сам зізнався, що не мав досвіду проведення кесаревого розтину. То чому вона повинна його слухатися? Особливо зважаючи на те, що були речі, які їй конче треба було зробити.
Місіс Фітц розповідала їй про стару жінку, яка з'явилася немов чарами, щоб допомогти із народженням Кет, посеред бурі у ніч всіх святих. Колум сказав їй, хто була та жінка, — стара з вежі. Скарлет завдячувала мудрій жінці своїм життям і життям Кет. Вона мусила їй подякувати.
* * *
Холод виявився для Скарлет несподіванкою. Жовтень був доволі теплий. Як же могла погода так різко змінитися за один місяць? Вона загорнула поли плаща навколо закутаної в ковдру дитини. Кет не спала. Її великі очі дивилися на обличчя Скарлет.
— Люба моя, — м'яко сказала Скарлет. — Ти така хороша, Кет, ги ніколи не плачеш, правда?
Вона крокувала через замощений цеглою двір конюшень тим маршрутом, яким часто їздила на своєму візку.
— Я знаю, що ви десь тут, — прокричала Скарлет у зарості підліску під деревами, що межували з галявиною, на якій стояла вежа. — Краще виходьте і поговоріть зі мною, бо я стоятиму тут, поки не замерзну до смерті, якщо ви цього не зробите. І дитина також, якщо це має для вас якесь значення.
Вона впевнено чекала. Жінка, яка допомогла Кет з'явитися на цей світ, ніколи б не дозволила їй довго залишатися в холодній вогкій тіні вежі.
Кет перевела очі з обличчя Скарлет і рухала ними з боку в бік, наче шукала щось. Через кілька хвилин Скарлет почула шарудіння в густих заростях гостролиста справа. Знахарка вийшла з-поміж двох кущів.
— Сюди, — сказала вона й відступила назад.
Коли Скарлет підійшла ближче, то побачила стежку. Вона б ніколи її не знайшла, якби та знахарка не відхилила колючі гілки гостролисту однією зі своїх шалей. Скарлет ішла стежкою, поки та не загубилася в переліску.
— Я здаюсь, — сказала вона. — Тепер куди?
Позаду почувся смішок.
— Сюди, — сказала мудра жінка.
Вона обійшла Скарлет і низько пригнулася під гілками. Скарлет зробила так само. За кілька кроків вона змогла випростатися. На галявині посеред переліску стояла землянка з очеретяним дахом. Тоненька струминка сірого диму здіймалася вгору з димаря.
— Заходь, — мовила жінка й відчинила двері.
— З дитиною все гаразд, — сказала мудра жінка. Вона оглянула все тіло Кет, навіть нігті на крихітних пальцях ніг. — Як ти її назвала?
— Кеті-Колум О'Гара, — Скарлет заговорила лише вдруге. Щойно вона зайшла в дім, як стала дякувати мудрій жінці за допомогу, але та її зупинила.
— Дай глянути на дитину, — сказала вона й простягнула руки.
Скарлет одразу ж віддала їй Кет, а тоді мовчала впродовж усього детального огляду.
— Кеті-Колум, — повторила жінка. — Це слабке і м'яке ім'я для такої сильної дитини. Мене звати Ґронія. Це сильне ім'я. Воно означає «зерно».