Скарлет заціпеніла від жаху.
— Що з моєю крамницею? — закричала вона. — А з грошима? З банками все гаразд?
— З банком твоїм усе гаразд. Я там також тримаю гроші, тож переконався. Насправді, Атланта не постраждає надто сильно. Ми ще не доросли до великих серйозних компаній, а саме вони тепер гинуть перші. Зараз усюди фінансові справи заморожено, позаяк люди бояться вкладати гроші. Це ж стосується і будівництва. А якщо ніхто не будує, нікому не потрібне дерево, затям.
Скарлет звела брови.
— Отож, Ешлі не зароблятиме на тартаках. Усе зрозуміло. Але якщо ніхто не вкладає грошей, то чому ж будинок продався так швидко? Здається, якщо поширюється паніка, то ціпи на нерухомість падають перші.
— Наче камінь падають, — вишкірився Генрі. — Скарлет, ти дуже кмітлива. Так от, я порадив Ешлі продавати будинок, поки ще можна. Атланта досі не відчула великої паніки, але вона скоро й сюди дістанеться. Останні вісім років місто постійно розростаюся — подумати лише, зараз тут живе двадцять тисяч людей — проте рости далі без баксів неможливо. — Він сам сміявся над своїм жартом.
Скарлет сміялася за компанію, хоч і нічого комічного не бачила в економічному колапсі. Проте знала, що чоловіки люблять похвалу.
Сміх дядька Генрі увірвався різко, наче хтось закрутив воду в крапі.
— Що ж, тепер Ешлі живе з сестрою і тіткою, і на це є поважні причини. Я дав йому таку пораду. То що тебе не влаштовує?
— Ні, сер. це мене зовсім не влаштовує. Вигляд у нього жалюгідний, і вони лише все погіршують. Він наче живий мрець. Я поговорила з ним, намагалась витрусити його з того стану, прикрикнувши на нього. Але я не певна, що це допомогло. Навіть якщо допомогло, то ненадовго. Принаймні допоки він знаходиться у тому будинку.
Скарлет побачила скептичний вираз обличчя дядька Генрі. Від люті вона почервоніла.
— Мені байдуже, що ви чули чи що думаєте. Я не упадаю за Ешлі. Коли Мелані помирала, то я дала їй обіцянку піклуватися про Ешлі та про малого Бо. Зараз про це шкодую, але нічого вже не вдієш — я пообіцяла.
Її напад гніву змусив Генрі зніяковіти. Він не любив емоцій, а надто жіночих.
— Скарлет, якщо почнеш плакати, я тебе вижену.
— Та не збираюся я плакати. Я зараз лиха. До того ж мушу щось зробити, а з вас допомоги ніякої.
Генрі Гамільтон відхилився назад у кріслі і звів докупи пучки пальців, склавши руки на великому животі. Так він входив у свою адвокатську роль, а зараз готувався говорити мало не як суддя.
— Скарлет, ти — остання людина, яка може допомогти Ешлі. Я ж казав, що повідаю тобі декілька важких новин, і це одна з них. Правда чи ні — особисто я знати не бажаю, — а про вас із Ешлі свого часу багато розмов було. Міс Меллі захищала тебе, й більшість людей стали на її бік, але не тому, що так любили тебе, радше просто поважали її. Індія мала найгірші підозри і ними ділилася. Багато хто їй навіть повірив. Ситуація була не з простих, але люди підлаштувалися і змирилися, як завжди. Воно би так вічно тривало, навіть після смерті Меллі. Ніхто не любить змін. Але ж ти не могла заспокоїтись. Ні. Тобі треба було влаштувати сцену просто на похоронах Мелані. Знай собі обвивала її чоловіка руками й відводила від покійної дружини, яку багато хто вважав майже святою.
Він виставив долоню, спиняючи можливі заперечення.
— Я знаю, що ти хочеш сказати, Скарлет, так що не турбуйся. — І знову зімкнув пальці. — Ешлі би кинувся у могилу, скрутивши собі в'язи. Я був там, усе бачив. Та я зараз не про те. Ти така розумна, а життя зовсім не знаєш. Якби Ешлі кидався на труну, це вважалося б «зворушливим». Якби він там загинув, усім було би дуже шкода. Але є неписані правила, як боротися з горем. Скарлет, зрозумій, суспільство потребує правил, які триматимуть його купи. Твій вчинок порушив усі правила. Ти влаштувала сцену на людях. Ти простягла руки до мужчини, який не є твоїм чоловіком. І знову ж на людях. Ти здійняла галас і перервала церемонію поховання, правила проведення якої відомі кожному. Ти перервала прощання зі святою.
У цьому місті немає жодної леді, яка б зараз не підтримувала Індію. А це означає, що вони проти тебе. Скарлет, у тебе немає друзів. Якщо ти матимеш справи з Ешлі, то він ризикує стати таким самим вигнанцем, як і ти. Леді налаштовані проти тебе. Нехай допоможе тобі Бог, бо я не можу. Коли добрі християнки постають проти тебе, ліпше не сподівайся на християнську милість та прощення. Їм це не властиво. Воші цього не дозволять нікому, особливо своїм чоловікам. Чоловіки їм належать цілком, тілом та душею. Саме через це я завжди тримався подалі від так званої «слабкої статі». Скарлет, я тобі зичу лише найкращого. Ти ж знаєш, що завжди мені подобалась. Побажання щастя — ось і все, що можу тобі запропонувати. Ти наробила клопоту, а тепер не знаю, як можна це залагодити.