Выбрать главу

Частину подорожі Скарлет провела із Брайді. Бостонські О'Гари знайшли їй хороше місце покоївки в одної леді. Поки Скарлет не знала, що корабель заходитиме у Чарлстон, компанія Брайді її тішила. Але новина про зупинку в Чарлстоні так схвилювала Скарлет, що постійні балачки юної кузини мало не звели її з глузду. Чого Брайді не зоставить її в спокої? Під проводом Патриції Брайді навчилася всіх обов'язків нової роботи і хотіла випробувати їх на Скарлет. Вона засмутилася, коли дізналася, що Скарлет більше не носить корсети, і не приховала розчарування, що жодну сукню Скарлет не треба було перешивати. Скарлет так і кортіло пояснити їй. що перше правило для покоївки — мовчати, поки не спитають, але їй подобалася Брайді, і вона не винна, що їхня дорога пролягла через Чарлстон. Тож Скарлет видушила із себе усмішку і вдавала, ніби її ніщо не тривожить.

Корабель підплив до узбережжя вночі і ввійшов у Чарлстонську гавань з першими променями сонця. Скарлет за ніч не стулила повік. Світанок вона зустрічала на палубі. На широких водах гавані лежав рожевий туман. Крізь нього місто здавалося розмитим та ілюзорним, наче уві сні. Білий шпиль церкви Святого Михаїла відливав через туман ледь помітною рожевизною. Скреготів поршневий двигун корабля, і крізь цей шум Скарлет причувався звук знайомих дзвонів. Мабуть, десь зараз на ринку розвантажують рибальські човни. Ні, ще рано — зараз вони, мабуть, тільки підходять до берега. Скарлет напружила зір, вглядаючись удалечінь, але якщо попереду і були якісь човни, усе приховав туман.

Вона згадувала різні види риби, овочів, імена продавців кави, ковбаси — все що завгодно, аби зайняти думки і уникнути спогадів, до яких вона не була готова.

Але щойно рожевий туман зник у променях сонця і горизонт прояснів, попереду постали щербаті стіни форту Самтер. «Ґолден Фліс» входив у води, де Скарлет плавала з Ретом, сміялася разом із ним над дельфінами і потрапила з ним у шторм.

«Прокляття! Ненавиджу його... і його проклятий Чарлстон...»

Скарлет сказала собі, що треба вернутися в каюту, замкнутися з Кет, але ноги її мовби приросли до палуби. Місто повільно ближчало, виразнішало, сяяло у мерехтінні ранкового марева білими, рожевими, зеленими і пастельними кольорами. Тепер уже точно до корабля долинали звуки дзвонів церкви Святого Михаїла, важкий солодкий запах тропічних квітів, виднілися вже пальми у садах Вайт-Пойнт-Ґарденс, молочно-білим відливали стежки, висипані битими черепашками. Потому корабель минув набережну вздовж Іст-Беттері. Скарлет розглядала її з висоти палуби корабля. Он стояли високі, як дерева, колони будинку Батлерів, виднілися затінені кружганки, парадні двері, вікна у вітальню, у її спальню — її вікна! І телескоп у гральній кімнаті. Скарлет підхопила спідниці і втекла геть.

Вона замовила сніданок у каюту, наполягла, щоби Брайді лишилася з нею і з Кет. Тільки тут вона була в безпеці, в замкненій каюті, захована від чужих поглядів, де Рет не дізнається про Кет і не забере її.

Стюард розстелив блискучо-білу скатертину на круглому столі у вітальні каюти Скарлет, тоді вкотив дворівневий візок, заставлений тарілками під срібними покришками. Брайді нервово розсміялася. Педантично розставляючи прибори і вазу з квітами на столі, стюард розповідав їм про Чарлстон. Скарлет ледве втримувалася, щоб його не виправляти — так багато він говорив неправильно. Але він був шотландцем на шотландському кораблі, звідки йому знати про Чарлстон?

— Відчалюємо о п'ятій дня, — попередив стюард, — після того, як корабель завантажать і сядуть нові пасажири. Ви, леді, можете спуститися в місто на екскурсію.

Він почав розставляти тарілки та знімати срібні покришки.

— Можна винайняти гарну бричку із візником, він знає все, що тут варто оглянути. Всього за п'ятдесят пенсів або два з половиною американських долари. Стоїть при трапові. А якщо захочете подихати свіжим річковим повітрям, із сусіднього причалу на південь звідси відправляється екскурсійний човен. Років із десять тому в Америці була велика громадянська війна. Подивитеся на руїни великих маєтків — їх спалили армії, які за них воювали. Але мусите поспішати, човен відпливає за сорок хвилин.