— Як люб'язно з боку полковника, — сказала вона, — але не потрібно, і він не може відправити солдат у моє місто без моєї на те згоди. Передасте йому від мене? В мене у Баллігарі повний порядок. Ми всі прекрасно ладнаємо. — Вона повернула папірець офіцеру. — Може, у вас пересохло в горлі, не бажаєте кухоль елю?
Захоплений вираз її обличчя заворожував таких чоловіків, як ось цей офіцер, відколи їй виповнилося п'ятнадцять. Він червонів і затинався так само, як десятки юнаків, яких вона причаровувала в окрузі Клейтон у Джорджії.
— Дякую, місіс О'Гара, але... ем... правила... тобто, особисто я би із радістю... але командир, він не... ем... Він подумає...
— Я розумію, — лагідно обірвала його Скарлет. — Якось іншим разом.
Перший тост на святі збору врожаю підняли за Справжню О'Гару. Це би й так випили першим тостом, але тепер він звучав справжнім схвальним ревом.
72
Узимку Скарлет не могла знайти собі місця. Зайнятися було нічим, хіба виїздити верхи, а вона мусила знайти собі роботу. Землю під нові поля розчистили та угноїли ще до середини листопада, і про що їй тепер думати? Навіть скарг чи спорів у перші неділі місяця особливо не набиралося. Кет, правда, вже сама могла перейти цілу кімнату і запалити різдвяну свічку, а Скарлет дісталися новорічні традиції: жбурляти хліб об стіну для захисту від злих духів і першою темноволосою гостею обходити місто. І все одно, короткі зимові дні тягнулися неймовірно довго. Тепер, коли стало відомо, що Скарлет підтримує фенійців, її вже тепло приймали у барі Кеннеді, але вона швидко втомилася від пісень про святих мучеників за свободу Ірландії і гучних погроз на адресу англійців. Вона заходила в бар лише тоді, коли не могла вже витримати без людського товариства. Коли першого лютого нарешті настав День святої Бригіти і почалися роботи в полі, вона не тямилася від щастя. Скарлет з таким завзяттям перевернула лопатою першу грудку дерну, що ґрунт розлетівся навсібіч широким колом.
— Цей рік буде ще кращий, ніж минулий, — поспішно передбачила вона.
Але новорозчищені поля додали фермерам необорну прірву роботи. Завжди бракувало часу на все необхідне. Скарлет наполягала, що потрібно заселити в місто більше робітників — ще чимало будинків стояли пусткою. Колум не погоджувався, не хотів пускати в місто чужинців. Скарлет змирилася, вона розуміла, що фенійці потребують таємничості. Зрештою, Колум запропонував компроміс: робітників можна найняти лише на літо. Він завезе її на ярмарок наймів у Дрогеді. Там і коней продаватимуть, і Скарлет купить собі коней, яких хотіла.
— «Хотіла», скажеш же, Колуме О'Гаро! Мене, мабуть, засліпило і затуманило, коли я віддала добру копійчину за тих робочих коней, які у нас зараз. Ними кудись їхати, як черепахою по кам'янистій дорозі. Більше я не дам себе так надурити.
Колум про себе всміхнувся. Скарлет була неймовірна жінка, здібна й метикувата. Але ірландських торговців кіньми їй не перемудрувати, цього він був певен.
— Скарлет, люба, ти подібна на селянку, а не на землевласницю. Ніхто не повірить, що в тебе вистачить грошей на каруселі, не те що купити коня.
Скарлет погрозливо насупилася. Вона й не усвідомлювала, що направду подібна на дівча, яке причепурилося на ярмарок. Її зелена блузка відтіняла очі, а блакитна спідниця була кольору весняного чистого неба.
— Чи не будете такі ласкаві, отче Колуме О'Гаро, щоби цвьохнути коней? Я знаю, що роблю. Якщо буду схожа на багатійку, мені втюхуватимуть самих старих шкап. Краще поїду в селянській одежі. Рушай же. Я тижнями чекала на цей день. Не розумію, чого робітники не наймаються у День святої Бригіти, коли починається праця в полі.
Колум їй усміхнувся.
— Дехто з юнаків ще ходить до школи, Скарлет, люба.
Він хльоснув повіддям, і бричка рушила.
— Ото буде їм з того чимала користь, хіба тільки зір попсують своїми книжками, а могли би на свіжому повітрі заробити добру копійку, — Скарлет гризло нетерпіння, і вона дратувалася.
Милі минали за милями, і живопліт солодко пахнув терновим цвітом. Варто їм було від'їхали трохи далі від Баллігари, і Скарлет почала отримувати від поїздки задоволення.
— Я ще ніколи не була в Дрогеді, Колуме. Мені там сподобається?
— Думаю, так. Там дуже великий ярмарок, такого ти ще не бачила.