Скарлет програла у цій суперечці. Як завжди. «Ось чому я не бралася сперечатися з приводу допомоги сера Джона Морланда», — сказала вона собі. Проте, усвідомлювала, що сподівалася на нагоду побачитися із Бартом. Він може знати якісь новини про Рета. Наступного дня Скарлет поїхала до Дансені. Морланду її прохання було надзвичайно приємне. Звичайно, він допоможе їй знайти найкращих гунтерів у всій Ірландії...
— Чи чули ви щось від свого американського друга, Варте? — Скарлет сподівалася, що запитання звучатиме невимушено; вона довго готувалася його поставити. Джон Морланд міг говорити про коней навіть довше, ніж тато і Беатріс Тарлтон.
— Ви про Рета? — Скарлет почула ім'я Рета й у неї тьохнуло серце. — Що ж, до кореспонденції він ставиться набагато уважніше од мене. — Джон вказав рукою на неохайно складений стос листів та рахунків на столі.
«То відповість він нарешті чи ні? Як там Рет?»
Барт стенув плечима й повернувся спиною до свого столу.
— Він має намір вивести кобилу, куплену в мене, на перегони у Чарлстоні. Я йому казав, що вона для перегонів з перепонами, а не для перегонів без них, але ж він певен, що її швидкість це компенсує. Боюся, він буде розчарований. В наступні три чи чотири роки, можливо, його правда, проте якщо згадати, що її матір з...
Скарлет далі не слухала. Джон Морланд усю дорогу до Фладу розповідатиме ці нісенітниці! Чому він не може просто розповісти про те, що її цікавить? Рет щасливий? Він згадував про неї?
Вона подивилася на молоде, енергійне, сповнене життя обличчя баронета й одразу йому пробачила. Він був дещо ексцентричним, але по-своєму найчарівнішим чоловіком у цілому світі.
Усе життя Джона Морлалда крутилося навколо коней. Він був добросовісним землевласником, який цікавився своїм маєтком та орендарями. Проте вирощування й тренування коней було його справжньою пристрастю. А ще дуже любив зимове полювання на лисиць на чудових гунтерах, яких беріг лише для себе.
Можливо, його захоплення згладжувало романтичну драму: Барт був беззастережно відданий жінці, яка полонила його серце, коли вони були ще дітьми. Її звати Ґрейс Ґастінґс. Уже майже двадцять років вона була дружиною Джуліана Гастінґса. Джон Морланд і Скарлет об'єднувала історія безнадійного кохання.
Шарлот розповіла їй те, що знали «всі в Ірландії» — Джон мав відносний імунітет до жінок, які полювали на чоловіка, оскільки грошей у нього було катма. Його титул і маєтності були старовинними — навдивовижу старовинними, — однак він не мав іншого прибутку, окрім ренти, а кожен шилінг із тих грошей витрачав на коней. Навіть попри це, він був дуже привабливим, високим, світловолосим, із захопленими сірими очима та предивною усмішкою, що точно відображала його добрий характер. Як на чоловіка, який усі свої сорок з хвостиком років провів у британському суспільстві, він був навдивовижу невинним. Час від часу жінки, які мали гроші, як шанована Луїза, закохувалися в нього й переслідували його, що дивувало Джона й забавляло оточуючих. Тоді його ексцентричність ставала ще очевиднішою; його неуважність межувала з легковажністю, камізелька була застібнута неправильно, заразний голосний сміх був недоречним, а ще він перевішував свою колекцію картин Джорджа Стаббса настільки часто, що стіни його будинку були поцятковані дірками.
Скарлет помітила, що красивий портрет коня Екліпса небезпечно балансував на стосі книжок. Але їй було байдуже, вона хотіла дізнатися про Рета. «Я просто запитаю прямо, — вирішила вона. — Барт однаково забуде».
— Рет казав щось про мене?
Морланд моргнув, міркуючи над предками молодої кобили. Лише згодом він почув її запитання.
— Так, він питав чи не продаєш ти Півмісяця. Він думає про відновлення Данмор-Хант. А ще хоче, щоб я приглядав варіанти як Півмісяць.
— Гадаю, йому доведеться повернутися сюди, щоб їх купити, — Скарлет подумки благала, щоб він підтвердив, однак відповідь Барта залізла її у відчай.
— Ні. Він довіриться мені. Його дружина при надії, й він не хоче залишати її саму. Проте тепер, коли я обиратиму з тобою коней, однаково не зможу допомогти Рету. Я напишу йому, щойно знайду час для цього.
Думки Скарлет були настільки захоплені новинами від Варта, що він мусив трясти її за руку, аби привернути її увагу. Баронет запитав, коли вона хоче почати пошук гунтерів. Вона відповіла, що негайно.