Выбрать главу

Щонеділі протягом зими Скарлет і Джон Морланд їздили оглядати гунтерів, що продавалися. Нелегко було знайти тварину, що підходила б їй, — була б такою ж безстрашною, як і вона. Скарлет скакала верхи, наче її переслідували тисячі демонів, що, зрештою, відволікло її від думок про Рета як батька ще якоїсь дитини, окрім Кет.

Повернувшись додому, Скарлет намагалася дати донечці більше уваги та любові. Як завжди Кет вивільнялася з обіймів. Однак вона могла слухати про коней стільки, скільки Скарлет ставало сил розповідати.

З настанням лютого Скарлет перевернула перший дерен з таким самим радісним захопленням, як і торік. Вона спромоглася забути про Рета й залишити його в минулому, зрідка згадуючи.

Настав новий рік, і на неї чекало багато приємностей. Якщо Шарлот і місіс Фітц завершать усе, що вони робили з її будинком, Скарлет зможе навіть влаштувати вечірку. Вона сумувала за Кетлін і рештою родини. Пеґін зробила візити настільки неприємними, що вона майже не бачила своїх братів і сестер більше.

Це може зачекати, мусить зачекати. Попереду були польові роботи.

* * *

У червні Скарлет провела довгий, виснажливий день, коли з неї знімала мірки швачка Шарлот. яку запросили з самого Дубліна. Місіс Сімс була безжальною. Скарлет мусила піднімати руки, тримати їх перед собою. по боках, підіймати по черзі, одну перед собою, іншу завести за спину, себто в усіх можливих положеннях, про які Скарлет навіть не здогадувалася. Здавалося, це триваю годинами. Потім ті самі маніпуляції повторюйся сидячи. Тоді в кожній позиції кадрилі, вальсу та котильйону.

— Єдине, для чого вона не міряла мене, був мій власний саван, — стогнала Скарлет.

То був рідкісний випадок, коли Шарлот Монтаг'ю усміхнулася.

— Чому ж, можливо, вона зробила це. Просто ви не знали. Дейзі Сімс дуже ретельна.

— Я не вірю, що цю жахливу жінку звати Дейзі, — сказала Скарлет.

— Навіть не думайте так її називати, якщо вона сама вам не дозволить. Нікому нижче титулу графині не дозволяється бути фамільярним із Дейзі. Вона у своїй справі найкраща; ніхто не наважиться її образити.

— Ви ж назвали її Дейзі.

— Я теж найкраща у своїй справі.

Скарлет розсміялася. Шарлот Монтаг'ю припала їй до душі, і вона поважала її. Хоча їй не було з нею настільки добре, щоб Скарлет могла назвати Шарлот своєю подругою.

Скарлет одягла своє селянське вбрання й повечеряла, — Шарлот нагадала, що то був обід, а не вечеря, — перед тим як піти до пагорба біля річки Найтсбрук запалити багаття на честь літнього сонцестояння. Вона танцювала під знаному музику скрипок, дудок та бойрана Колума й думала про те, наскільки їй пощастило. Якщо обіцянка Шарлот справдиться, вона матиме обидва світи: ірландський та англійський. Бідолашний Барт, — пригадаюся їй, — його не запрошували до багаття його маєтку.

Скарлет знову подумала про свою удачу, коди правила банкетом на святі врожаю. Баллігара знову зібрала пристойний урожай, не такий хороший, як останні два роки, але достатній, щоб у кожного дзвеніли гроші в кишенях. Усі в Баллігарі святкували своє багатство. Усі, окрім Колума, помітила Скарлет. Він виглядав так, наче не спав цілий тиждень. Вона хотіла запитати в нього, що сталося, проте він гнівався на неї от уже багато днів. І навіть не ходив до шинку, за словами місіс Фітц.

Що ж, вона не дозволить його роздратуванню зіпсувати гарний настрій. Збір урожаю був неабияким святкуванням.

До того ж сезон полювання розпочнеться з дня на день, а її новий костюм для верхової їзди був найкращого крою, який Скарлет доводімося бачити. Кожне слово Шарлот про місіс Сімс було щирою правдою.

* * *

— Якщо ви готові, влаштую вам оглядини будинку, — сказала Шарлот Монтаг'ю. Скарлет поставила чашку. Насправді вона була схвильована, але не бажала цього визнавати.

— Дуже люб'язно, Шарлот, особливо, коли двері до всіх кімнат, окрім моєї, були зачинені майже весь рік. — Скарлет намагалася говорити байдуже, проте підозрювала, що Шарлот не надурити. — Зараз лише знайду Кет, щоб вона подивилася з нами.

— Як бажаєте, Скарлет, але вона вже все бачила. Вона дівчинка моторна, з'являється одразу, щойно хто не зачинив дверей. Вона якось налякала малярів, коли вони помітили її на будівельних риштованнях.

— Не розповідайте мені більше такого, а то в мене буде серцевий напад. Маленька мавпочка, вона ж усюди лізе. — Скарлет гукала Кет, шукала її. Все дарма. Інколи її дратувала незалежність дівчинки, як оце зараз. Але часом вона й пишалася нею. — Гадаю, якщо їй буде цікаво, то вона сама до нас приєднається. Ходімо вже, не можу дочекатися все побачити. — Тепер можна зізнатися. Вона нікого не обдурить.