Спочатку Шарлот провела її нагору довгими коридорами, де розташовувалися кімнати для гостей, а тоді назад униз, до того, що Скарлет ніяк не могла звикнути називати першим поверхом, на відміну від американської назви другого.
— Ваша спальня, ванна кімната, будуар та гардеробна. Ось спальня Кет, її ігрова кімната й дитяча. — Шарлот показувала роботу й відчиняла всі двері. Скарлет була зачарована жіночними світло-зеленими з позолотою меблями своїх кімнат і фризом з алфавітом, прикрашеним фігурками тварин, в ігровій кімнаті Кет. Побачивши маленькі дитячі стільці й столики, Скарлет плескала в долоні. Чому вона сама до цього не додумалася? На столику Кет був навіть дитячий чайний сервіз і маленьке крісло біля каміна.
— Ваші кімнати оформлені у французькому стилі, — сказала Шарлот. — Точніше, в стилі Луї XVI, якщо хочете знати. Вони представляють вашу належність до роду Робійярів. Характер О'Гарів домінує у вітальні на першому поверсі.
Єдиним першим поверхом, відомим Скарлет, був хол із мармуровою підлогою. Двері до вітальні вона використовувала, лише коли виходила з дому чи йшла до широких кам'яних сходів, які вели на горішні поверхи. Шарлот Монтаг'ю хутко провела її туди. Вона відчинила високі подвійні двері й запросила Скарлет до їдальні.
— Господи! — вигукнула Скарлет. — У мене немає стільки знайомих, щоб посадити їх на всі ці стільці.
— Нічого, будуть, — сказала Шарлот і провела Скарлет довгим коридором до інших високих дверей.
— Ось кімната, в якій ви будете снідати і проводити ранок. Тут можна також влаштувати вечерю, якщо гостей небагато. — Вона пройшла кімнатою до інших дверей. — Чудовий салон та зала для балів, — оголосила Шарлот. — Визнаю, що цією кімнатою я дуже задоволена.
Одна довга стіна була зроблена з широкими французькими дверима та дзеркалами з позолотою між ними. Посеред протилежної стіни був камін, прикрашений дзеркалом із золотою рамою. Усі дзеркала були з позолотою, тож вони відображали не лише кімнату, а й високу стелю. На стелі були намальовані сцени героїчних легенд ірландської історії. Замок королів на пагорбі Тари скидався радше на римський храм. Скарлет була в захваті.
— Усі меблі на цьому поверсі виготовлені в Ірландії. Тканини також: бавовна й льон, а ще срібло, порцеляна, скло, майже все. О'Гара тут хазяйка. Ходімо, нам ще залишилася бібліотека.
Скарлет вподобала шкіряні стільці й крісло Честерфілд, а ще вона переконалася, що книжки зі шкіряними корінцями виглядають дуже привабливо.
— Шарлот, ви добре попрацювали, — мовила Скарлет щиро.
— Так, але не було так складно, як я гадала спочатку. Люди, які жили тут, мабуть, використовували планування саду Брауна, тому потрібно лише обрізані рослини і прибрати. Сад наступного року буде щедро родити, хоча потрібно ще років зо два, щоб фрукти на стіні з'явилися знову. Їх просто треба прищепити назад до головної гілки.
Скарлет взагалі не розуміла, про що йшлося, і їй навіть не було цікаво. Вона б хотіла, щоб Джералд О'Гара побачив високі стелі в бальній залі, а Еллен О'Гара могла помилуватися меблями в її будуарі.
Шарлот відчинила ще двері.
— Ось ми знову в холі, — сказала вона. — Ідеальний варіант для великих святкувань. Архітектори з Джорджії чудово знали, що слід робити... Пройдіть у вхідні двері, Скарлет.
Шарлот провела її сходами, що йшли вниз до під'їзної алеї, всипаної свіжим гравієм.
— Ваші слуги, місіс О'Гара.
— Боже мій, — тихо мовила Скарлет.
Навпроти неї в два ряди вишикувалися слуги, зодягнені в однострої. Праворуч від них, перед кухарем, стояла місіс Фітцпатрик, а далі чотири кухарки, дві покойові, чотири покоївки верхнього поверху, три доярки, головна праля і три її помічниці.
Ліворуч від Скарлет стояв чоловік з гоноровим обличчям, який міг бути лише дворецьким, вісім лакеїв, два нервових хлопці, знайомий їй головний конюх та шість конюхів, а ще п'ять чоловік, які були садівниками, судячи з їхніх забруднених землею рук.
— Думаю, мені слід присісти, — прошепотіла Скарлет.
— Для початку усміхніться і привітайте їх у Баллігарі, — відповіла Шарлот. Її тон не дозволяв заперечення. Скарлет зробила, як було наказано.
Повернувшись до будинку, — який тепер став маєтком, — Скарлет почала сміятися.
— Вони одягнені краще од мене, — сказала вона й подивилася на позбавлене емоцій обличчя Шарлот. — Ви ж самі зараз сміятися будете, Шарлот, ви мене не надурите. Ви з місіс Фітц уже, мабуть, давно це спланували.