Мисливські угіддя Варта Морланда — не найкраще місце, де могла б з'явитися Скарлет, сказала Шарлот. Самому Варту докоряти не було чим, і він, незважаючи на брак грошей, залишався найбажанішим холостяком. Але він не утримував великого дому. За сніданком йому прислужували вбрані у лакейські лівреї конюхи. Шарлот приберегла для Скарлет набагато важливіше запрошення. Ось де буде все необхідне, щоб підготувати її для справжнього дебюту. Скарлет просто не може піти спершу до Морланда наперекір вибору Шарлот.
— Можу піти й піду, — вирішила Скарлет твердо. — Барт — мій друг. — Вона повторювала це, допоки Шарлот не здалася. Про решту Скарлет змовчала. Вона просто мусила піти в якесь місце, де почувалася хоч трохи затишніше. Близька перспектива вищого світу лякала її навіть більше, ніж приваблювала. Вона все думала про те, що якось про неї сказала Мамка: «Наче мул у кінській збруї». Коли прибув додому паризький гардероб від місіс Сімс, Скарлет почала думати про цей вислів дедалі частіше. Вона уявляла, як сотні лордів і леді, графи й графині шепотітимуть це, коли вона піде на свій перший важливий прийом.
* * *
— Так приємно бачити вас знову, Варте!
— Навзаєм, Скарлет. Півмісяць наче готовий для хорошої пробіжки. Ходімо сюди й вип'ємо останній келих з моїм особливим гостем. Я полював на левів, і тепер гордий наче Люцифер.
Скарлет граційно усміхнулася молодому члену Парламенту графства Міт. Він був дуже вродливий, подумала Скарлет, хоч їй і не подобалися чоловіки, які носили бороду, хай навіть таку доглянуту, як у містера Парнелла. Вона колись уже чула це ім'я, — так, пригадала, за сніданком у Варта. Колум ненавидів цього Парнелла. Слід бути уважною і слухати, щоб потім розповісти все Колуму. Але це після полювання. Півмісяць прагнув діяти, і Скарлет також.
— От я ніколи не зможу зрозуміти, чому ти такий упертий, Колуме, — сказала Скарлет. Настрій її змінився від ентузіазму та спокійного пояснення до гніву. — Заради Бога, ти навіть не спромігся хоч раз послухати його. А я от чула його, і говорить він чудово, всі чіпляються за кожне його слово. До того ж хоче він того самого, про що ти весь час говориш — Ірландія для ірландців, ніяких виселень, ніякої оренди та землевласників. Чого ще можна просити?
Терпіння Колума луснуло.
— Я можу просити, щоб ти не була такою довірливою дурепою. Хіба тобі не відомо, що містер Парнелл сам землевласник? І протестант. Ще й освіту здобув у англійському Оксфордському університеті. Йому потрібні голоси, а не справедливість. Він — справжній політик, і його політика національного управління, котру ти ковтнула під цукровою глазур'ю його хороших манер і гарного личка, зводиться до палиці, якою махають, проклинаючи англійців, та морквини, щоб спокусити бідолашного неосвіченого ірландського віслюка...
— З тобою просто неможливо розмовляти! А ще він відверто сказав, що підтримує феніанців.
Колум схопив її за руку.
— Ти щось на це відповіла?
— Звісно, ні, — Скарлет відскочила від Колума. — Ти мене тримаєш за дурепу й вичитуєш зараз, але я не дурна. Все знаю. Немає причин провозити контрабандою зброю і починати війну, якщо можна отримати бажане і без неї. Я пережила війну, яку розпочала купка гарячих хлопців через якісь свої претензійні принципи. Через війну загинула більшість моїх друзів, і я втратила все. І все дарма. Кажу тобі, Колуме О'Гара, є спосіб повернути Ірландію ірландцям без убивств і полум'я, і я виступаю саме за це. Більше не буде грошей для Стівена на купівлю зброї, чуєш мене? Більше не дозволю ховати зброю в моєму місті. Забери її з церкви. Мені однаково, де ти її подінеш, можеш хоч у болоті втопити. Я хочу здихатися тієї зброї. Негайно.
— І мене здихатися, так?
— Якщо наполягаєш, то... — очі Скарлет були повні сліз. — Що я таке кажу? А ти що кажеш? Ой, Колуме, припини. Ти мій найкращий друг, майже мій брат. Будь ласка, будь ласка, прошу тебе, Колуме, не будь таким упертим. Я не хочу сваритися. — З очей полилися гіркі потоки.
Колум узяв її руку й міцно стис у своїй.
— Ет, Скарлет, це в нас обох говорить ірландський темперамент, це не Колум та Скарлет. І страшенно шкода, що ми позираємо сердито й кричимо одне на одного. Пробач, aroon.