Важкий білий конверт з печаткою Чемберленів доставили до готелю наступного дня після прибуття Скарлет. Шарлот і знаку не подала, яке відчула полегшення. Адже плани планами, а статися може всяке. Твердою рукою вона розкрила конверт.
— Вітальня номер один, — мовила вона. — Як ми й очікували. Післязавтра.
Скарлет чекала разом з гуртом убраних у білі сукні дівчат і жінок на сходовому майданчику за зачиненими подвійними дверима до тронної зали. Їй здавалося, вона чекає тут уже щонайменше сто років. «Навіщо я взагалі на все це погодилася?» — Скарлет не знала відповіді на це запитання, все було надто складно. Частково вона була О'Гара, яка постановила собі завоювати англійців. Частково вона була американською дівчиною, засліпленою грандіозністю королівських розкошів Британської імперії. А головне, Скарлет ніколи в житті не відступала перед труднощами, і не відступить ніколи.
Назвали ще одне ім'я. Не її. Господи Боже! Невже її покличуть останньою? Шарлот про таке не попереджала. Вона навіть не сказала до останньої хвилини, що Скарлет буде сама. «Я знайду вас у кімнаті для вечері, коли завершиться представлення». Добре ж вона повелася зі Скарлет — кинула отак серед зграї вовків. Скарлет ще раз хутко глянула на свої груди. Вона була нажахана, що зайве може показатися з-під сукні з таким обурливо великим вирізом. Тоді б у неї точно був — як там Шарлот сказала? — «пам'ятний досвід».
— Мадам О'Гара з Баллігари.
«Святий Боже, це ж я!». Скарлет повторила про себе послідовність дій, як учила Шарлот. «Ідіть прямо, зупиніться за дверима. Лакей підніме шлейф сукні, прикріплений на вашій лівій руці, та розправить його за вами. Герольдмейстер відчинить двері. Зачекайте, поки він оголосить про ваш прихід».
— Мадам О'Гара з Баллігари.
Скарлет дивилася на тронну залу. «Ну що ж, тату, що думаєш тепер про свою Кеті-Скарлет? Я повільно пройдусь п'ятьма десятками миль — чи скільки їх — тут цього червоного хідника і поцілую самого віце-короля Ірландії, кузена королеви Англії». Скарлет подивилася на велично вбраного герольдмейстера, і її права повіка сіпнулася у майже змовницькому підморгуванні.
Справжня О'Гара підійшла, як імператриця, до його рудобородої величності віце-короля та підставила щоку для церемоніального привітального поцілунку.
«Тепер поверніться до дружини віце-короля і зробіть реверанс. Спину тримайте рівно. Не схиляйтеся надто низько. Встаньте. А тепер задкуйте, назад, назад, три кроки, не хвилюйтеся — вага шлейфа триматиме його від тіла подалі. Дозвольте лакею прилаштувати шлейф на вашій руці. Тепер обертайтеся. Виходьте».
Коліна Скарлет слухняно дочекалися, коли її саму посадили за один зі столів, а вже тоді почали тремтіти.
Шарлот навіть не намагалася приховати свого задоволення. Вона увійшла до спальні Скарлет з картками з цупкого картону, складеними віялом у її руці.
— Моя дорога Скарлет, ви всіх засліпили. Ці запрошення прибули ще до того, як я встигла прокинутися й одягтися. Урочистий бал у палаці, це щось особливе. Бал святого Патрика, це було очікувано. Друга вітальня, матимете змогу спостерігати, як ідуть червоним килимом інші. А ще малий бал у тронній залі. Три чверті перів Ірландії ніколи не отримували запрошення на малий бал.
Скарлет захихотіла. Страх представлення вже позаду. Вона всіх засліпила!
— Думаю, тепер я не шкодуватиму, що витратила всі зароблені на торішньому врожаї гроші на весь цей новий одяг. Ходімо сьогодні по крамницях, витрачати цьогорічний заробіток.
— Ви не матимете часу. Одинадцять джентльменів, включаючи герольдмейстера, написали прохання про ваш дозвіл на візит. А ще чотирнадцять леді, з дочками. Ви не встигнете прийняти всіх за пообіднім чаєм. Доведеться подавати чай і каву ще зранку. Служниці вже відкривають вашу вітальню. Я замовила рожеві квіти, тож одягайте коричневу з рожевим сукню з картатої тафти зранку і зелену оксамитову сукню з рожевим по обіді. Еванс прийде вкласти вам волосся, щойно прокинетеся.
Скарлет була фавориткою цього сезону. Джентльмени приходили звідусіль, щоб познайомитися із заможною вдовою, яка також була mirabile dictu — фантастично гарною. Матері з дочками роїлися в її приватних кімнатах для прийому, щоб знайомитися з джентльменами. Вже на другий день Шарлот не замовляла квітів. Прихильники надсилали їх у таких кількостях, що місця для всіх не вистачало. Всередині багатьох букетів лежали шкіряні торбинки з прикрасами від найкращого ювеліра Дубліна, проте Скарлет неохоче повертала всі брошки, браслети, сережки та каблучки.