— Ви сьогодні прекрасні, Скарлет.
— Як і ви, Чарлзе. Я саме подумала, що чоловіки вбрані чи не краще од жінок.
— Дякувати Богові, що маємо однострої. Короткі бриджі — одяг нестерпний. Чоловік почувається справжнім дурнем в атласних туфлях.
— Так вам і треба. На жіночі щиколотки чоловіки заглядалися століттями. А це вам, щоб знали, як воно, коли ноги очима поїдають.
— Скарлет, ви мене шокуєте. — Фігура танцю змінилася, і Чарлз перейшов до іншої портнерки.
«Мабуть, і справді шокую», — подумала Скарлет. Інколи Чарлз був невинним, достоту як школяр. Скарлет підняла погляд на нового партнера до танцю.
— Господи Боже! — тільки й спромоглася мовити вона. Перед нею стояв Рет.
— Ти мені лестиш, — сказав він і криво посміхнувся. Такої посмішки не було більше ні в кого. Тіло Скарлет наповнилося світлом і легкістю. Вона наче пливла над полірованою блискучою підлогою, невагома від щастя.
А тоді, не встигла вона мовити й слова, як мелодія кадрилі понесла його геть. Скарлет машинально усміхнулася новому партнеру, і від кохання, що світилося в її очах, йому перехопило подих. Думки шалено крутилися в голові у Скарлет: «Чому Рет тут? Може, він захотів мене побачити? Бо мусив зі мною зустрітися, не міг мене не знайти?»
Партнери знову змінювалися під звуки кадрилі; Скарлет бракувало терпіння. Коли музика стихла, перед нею знову стояв Чарлз Реґленд. Скарлет зібрала всю волю в кулак, щоб усміхнутися йому, подякувати і пробурмотіти якісь відмовки, перш ніж обернулася у пошуках Рета.
Вони майже одразу зустрілися поглядами. Рет стояв на відстані простягнутої руки.
Гордість не дозволяла Скарлет кинутись до нього. «Він знав, що я шукатиму його, — подумала вона сердито. — За кого він себе має, що отак вривається у мій світ, сподіваючись, що я впаду в його обійми? В Дубліні повно чоловіків — навіть у цій залі, — які завалили мене своєю увагою, крутяться навколо моєї вітальні, щодня надсилають квіти, записки і навіть коштовності. Чому це Великий та Могутній містер Рет Батлер думає, що варто йому лише поманити мене пальцем, і я неодмінно прибіжу?»
— Яка приємна несподіванка, — сказала Скарлет, і холодний тон її голосу сподобався їй.
Рет простягнув їй долоню, і вона вклала у неї свою, навіть не задумуючись.
— Дозволите з вами потанцювати, місіс...ем... О'Гара?
Скарлет забило подих.
— Рете, ти ж мене не викажеш? Усі вважають мене вдовою.
Він посміхнувся та взяв її у свої обійми, щойно заграла музика.
— Не хвилюйся, я збережу твою таємницю. — Скарлет відчувала на шкірі його голос, його тепле дихання. Від цього вона почулася слабкою.
— Що ти вбіса тут робиш? — вона мусила знати. Його тепла рука на її галії була сильною, підтримувала та спрямовувала її в танці. Несвідомо Скарлет насолоджувалася його силою і водночас протестувала проти його влади над собою, згадуючи, як гарно коритися його рукам у запаморочливому кружлянні вальсу.
— Я не міг встояти, мені було цікаво, — зізнався Рет. — Саме мав справи у Лондоні, а там тільки й розмов, що про американку, яка приступом узяла Дублінський замок. Невже це Скарлет у смугастих панчохах, запитав я себе. І мусив дізнатися напевне. Барт Морленд підтвердив мої підозри. А тоді я вже не міг його зупинити — він тільки про тебе й говорив. Навіть вмовив мене проїхатись твоїм містом. Якщо вірити його словам, ти відбудувала його власними руками.
Він огледів її з ніг до голови.
— Ти змінилася, Скарлет, — сказав він тихо. — Чарівна дівчинка перетворилася на елегантну, дорослу жінку. Я тобі салютую. Чесно.
Неприховані щирість і теплота в його голосі змусили Скарлет забути про всі колишні образи.
— Дякую, Рете.
— Ти щаслива тут, в Ірландії?
— Так.
— Я радий, — Скарлет відчула, що в його словах криється глибший зміст.
Вперше за всі роки знайомства вона зрозуміла Рета, частково, принаймні. «Він таки приїхав, щоб побачитися зі мною, — зрозуміла вона, — увесь цей час він думав про мене, думав, де я і як мені ведеться. Йому не було байдуже, хай би що він казав. Він кохає мене, і кохатиме завжди — так само, як я завжди кохатиму його».
Це усвідомлення наповнило її щастям, і вона смакувала його, наче шампанське, крихітними ковтками. Рет був тут, поруч із нею, і цієї миті вони бути ближчі, ніж будь-коли.