— Любий Боже, — застогнав Рет і відпустив Скарлет. — Де вона? Треба її знайти.
— Знайдемо, Рете. На столі біля дверей стоїть лампа. Запали сірника, візьми лампу, і ми її знайдемо.
У жовтому полум'ї від сірника вони знайшли мідну лампу і засвітили її. Рет підняв вогник над головою.
— Звідки почнемо шукати?
— Вона може бути де завгодно. Ходімо.
Воші швидко обійшли обідню залу і малу їдальню при кухні.
— Кет! — гукали Скарлет. — Кицю-Кет, де ти?
Вона гукала голосно, але спокійним тоном. Аби не злякати маленьку дівчинку.
— Кет...
— Колуме! — закричала Розалін Фітцпатрик і вибігла з бару Кеннеді.
Вона бігла до середини широкої вулиці, де простягнулося тіло Колума, розштовхуючи британських солдатів зі свого шляху.
— Не стріляйте! — крикнув офіцер. — Це жінка.
Розалін упала на коліна, накрила долонями рани Колума і завила:
— Ochon...
Вона хиталася з боку в бік і вила. Стрілянина припинилася, її глибоке горе викликало повагу, і чоловіки відвели очі.
Ніжними пальцями, поплямованими його кров'ю, Розалін опустила Колумові повіки над його мертвими очима та по-ґельськи прошепотіла «Прощавай». Тоді схопила палаючий факел і скочила на ноги, розмахуючи ним, роздмухуючи вогонь. У відблисках того полум'я її обличчя наводило страх. Вона бігла так прудко, ніхто не встиг навіть вистрілити, як вона вже стояла при вході в церкву.
— За Ірладію! За її мученика, Колума О'Гару! — закричала вона переможно і забігла в арсенал, розмахуючи факелом.
На мить запала тиша. Тоді кам'яна стіна церкви вибухнула з приголомшливим гуркотом, заливши широку вулицю стовпом вогню.
Небо спалахнуло, осяявши Баллігару яскравіше, ніж сонце.
— Господи! — зойкнула Скарлет.
Їй забило подих, вона прикрила вуха долонями і побігла, гукаючи Кет. Вибухи лунали один за другим, знову і знову, аж поки все місто не потонуло у вогні.
Скарлет вибігла нагору, Рет тримався поруч. Вони пробігли по коридору, кинулися в кімнату Кет.
— Кет! — кликала Скарлет знову і знову, стримуючись, щоби голос не дрижав від страху. — Кицюню Кет!
Оранжеві відблиски з вулиці підсвічували малюнки тварин на стіні, на напрасованій скатертині стояв чайник, ліжко Кет було гладко застелене покривалом.
— Кухня, — згадала Скарлет. — Вона любить кухню. Гукнемо згори.
Вона знову побігла коридором, Рет мчав за нею. Повз вітальню з кулінарними та бухгалтерськими книгами, списками друзів, яких вона збиралася запросити на весілля. Через галерею до кімнати місіс Фітцпатрик. Скарлет спинилася посередині балкона, перехилилася через балюстраду.
— Кицю-Кет! — покликала вона тихо і лагідно. — Будь ласка, відгукнися, якщо ти там. Це важливо, серденько.
Її голос звучав спокійно.
Мідні сковорідки на стіні біля грубки мигтіли в оранжевих відблисках. У каміні жевріли червоні вуглики. Незворушна велетенська кімната повнилася тінями. Скарлет напружила слух і зір. Вона вже збиралася розвернутися, коли озвався тихенький голосочок:
— У Кет вушка болять.
«Господи, дякую!» — знетямилася Скарлет від щастя. Тепер треба спокійно і тихо.
— Я знаю, маленька, дуже голосно бахнуло. Затули вушка. Я спущуся до тебе. Ти мене там почекаєш?
Вона говорила так безтурботно, ніби не було чого боятися. Балюстрада вібрувала під її напруженими пальцями.
-Так.
Скарлет жестом покликала Рета за собою. Рет ледь чутно ступав за нею по галереї, тоді в кімнату. Скарлет обережно зачинила за ним двері. Тоді її почало трусити.
— Я так злякалася. Я боялася, вони її забрали. Або скривдили.
— Скарлет, глянь, — сказав Рет. — Треба поспішати.
Крізь відкриті вікна над під'їзною алеєю виднілася вервечка смолоскипів — вони рухалися до її маєтку.
— Біжімо! — гукнула Скарлет.
Вона глянула на сильне й розумне Ретове обличчя у вогненних відблисках заграви. Тепер можна було на нього дивитися, на нього опертися. Кет була в безпеці. Рет підтримував Скарлет під руку, навіть коли підганяв і тягнув за собою.
Вони збігли сходами, проминули бальну залу. Осяяні вогнем герої Тари дивилися на них згори, наче живі. Колонаду до кухонного крила заливало сліпуче світло вогнів, з вулиці глухо долинали сердиті крики. Скарлет захряснула за собою двері на кухню.
— Допоможи замкнути, — видихнула вона.