Він глянув на неї згори вниз, кутики його губ піднялися в усмішці.
— У цей перший ранок нашого нового спільного життя скажи мені правду, Скарлет. Ти кохаєш мене всім серцем чи лише прагнула мене, бо я був недосяжний?
— Боже, Рете, ну що ти кажеш! Я кохаю тебе всім серцем і завжди кохатиму.
Скарлет замислилася перед відповіддю на таку дрібнесеньку мить, що інший чоловік, не Рет, навіть не помітив би. Він закинув голову і розреготався.
— Кохана моя, — сказав він, — бачу, наше з тобою спільне життя ніколи не буде нудним. Не можу вже дочекатися його початку.
Маленька брудна долонька смикнула його за штани. Рет опустив погляд.
— Кет піде з вами, — заявила його донька.
Він підняв її, підсадив на плече, його очі сяяли від почуттів.
— Ви готові, місіс Батлер? — запитав він Скарлет. — На нас чекають блокади.
Кет радісно розсміялася і глянула на Скарлет. У її очах сяяла розділена таємниця.
— У мене під покривалами стара мотузяна драбина, мамусю. Ґронія казала, щоб я її зберегла.