Він помовчав — і запропонував їй піти в суботу в ресторан «Кортес».
Вона відмовилася автоматично. Вона майже злякалася, тому що ввічливість — увічливістю, і людська увага робить Міхелю честь — от тільки ресторан «Кортес» у правила співчуття ніяк не вписується.
А потім їй стало прикро, що їй тридцять п’ять, а в ресторані «Кортес» вона не була і, напевно, вже ніколи не побуває…
На щастя, Міхель повторив своє запрошення.
— …Ось ви кажете «краса, гармонія»… А користь якась від цього є?
— Звісно, є. Чи тобі цікаво, яка в цьому світі користь від краси?
— Ні… От, наприклад…Ви кажете, що математика мало не все на світі може… А от щось таке, для всіх людей корисне… Наприклад, майбутнє пророкувати?
— А ти думаєш, що це всім людям корисно?
— Не знаю… Але математика це може чи ні?
— А що ти хотів би довідатися? З майбутнього?
— Наприклад, з яким рахунком завтра наші з Німеччиною зіграють.
— Програють наші. Чотири-один.
— Та ви що! Не може бути!
— Нічого не вдієш. Німці сильніші. Чудес не буває.
— Але з таким рахунком — не може бути!
— Ну що ж, не може — то й не може…
— Ростиславе Вікторовичу!
— Привіт, Сашку.
— Зізнайтеся — ви просто вгадали рахунок?
— Ну, звичайно. Просто вгадав.
— А… як?
— Пощастило мені, от і вгадав.
Мовчання.
— Ростиславе Вікторовичу, а може, ви мене зараз дурите?
— Господи, це ж чому?
— Може, ви не вгадали зовсім, а математично напророкували?
— Може, й напророчив.
— Ні, я так не граю… То вгадали чи напророкували?
— Багато будеш знати…
— Ростиславе Вікторовичу! А в лотерею можете? Номери вгадати?
— У лотерею не буду. Азартні ігри… Знаєш, скільки народу погоріло, лотерейні квитки за наукою заповнюючи?
— Я нічого не заповнюю! Ось тут розиграш через півгодини, я вже нічого не встигну… Заради наукового експерименту — скажіть, які числа випадуть, а?
На другий день вона потелефонувала Іринці. Та, як звичайно, бурхливо зраділа, хоча приводів для веселощів було не дуже багато: Ігорчик лежав із важким грипом, а Офелію буквально позавчора чорт напоумив з’ясовувати стосунки з двома ротвейлерами, через що обидві сторони відчутно постраждали.
— Послухай, — сказала Емма, коли докладно було обговорено і методи лікування Ігорчика, і ціни в різних ветеринарів, і нахабність ротвейлерів, яких понад міру розплодилося. — А ваш репетитор… Ігорчик іще з ним займається?
— Звісно, — сказала Іринка. — Тільки пропустили вже три заняття. Не годиться завантажену людину грипом труїти.
— Так, — сказала Емма, внутрішньо зважуючись. — А… як він узагалі?
— Так само, як і раніше, — відгукнулася здивована Іринка. — А що?
— Ти нічого… — Емма завагалася, — не помічала за ним… ну, чогось такого?
Вона хотіла спитати: «Ти не помічала, що він майбутнє пророкує?», але в останню мить прикусила язика.
— Так він якийсь… такий, — Іринка, напевно, знизала плечима, тому що трубка, яку вона тримала зазвичай без допомоги рук (була в неї така звичка — мити посуд, прати чи прибирати речі під час телефонної розмови) вирвалась і впала, бо Емма почула гуркіт, зойк, лайку і віддалений голос Івана.
— Добре, хоч не в тазик, — сказала Іринка по хвилі. — То що я казала?
— Ігорчиків репетитор…
— А? Так, він такий, божевільний учений, я ж тобі… Що? Ой, Еммочко, вибач, чогось треба Ігорчикові, адже він лежить…
Попрощалися.
Емма довго сиділа перед німим телевізором, дивилася на екран, як дивляться у вогонь каміна, а поруч на столі лежав клаптик паперу — відірваний ріжечок старої газети, на якому в рядок записані шість цифр, і кожне обведене червоним фломастером.
Емма не йняла віри неймовірному.
Тобто — вона чітко розмежовувала «той» і «цей» бік уявлюваного екрана. «По той» бік неймовірне існує легально і тому приносить радість; якщо неймовірному «за дверима» Емма вірила, і з наснагою, то ворожки, штатні астрологи та екстрасенси викликали в неї роздратування і навіть гидливість.
Тепер — Ростислав Росс.
Пророкувати результат матчу — нехай навіть скандальний, ніким не очікуваний результат — можна. Але одразу слідом за цим угадати шість цифр лотереї?!
Емма кілька разів бралася за слухавку — і знову клала її на місце.
Крізь прозорі голі дерева виднілася вулиця. Текли назустріч один одному два потоки — білих фар і червоних вогнів.