І тепер Ісаак пропонує їй бути його дівчиною на найбільшому святі містечка, не розкладати бутерброди та розставляти напої на срібній таці, а бути однією з отих відвідувачок в елегантних шовкових сукнях. Його запитання зависло між ними в повітрі, й Крістін не уявляла, що відповісти. Немов, аби підкреслити її вагання, десь у долині почала ритмічно гупати сокира. Аж ось пронизливий свисток потяга, що прибував до станції, привів дівчину до тями.
— Може, відповіси що-небудь? — промовив Ісаак.
— Ми звикли дивитися з того боку вулиці,— всміхнулася вона.
— Що ти маєш на увазі?
— Спостерігати за вами. Ми з молодшою сестричкою Марією та найкращою моєю подругою, Каті залюбки дивились, як багатії в красивих уборах виходять із автомобілів, прибувши на вечірку твоїх батьків, як ви з сестрою вітаєте гостей на порозі.
— Ух, я це ненавидів, — вигукнув він, зводячи очі до лоба.
— Усі дами лізли обійматись, а чоловіки гладили мене по голові, немов собаку. Навіть зараз, коли я вищий за більшість із них, вони наполегливо намагаються поляскати мене по плечу, проказуючи щось типу: «О, гарний хлопчина, гарний хлопчина!» чи «Твій батько — добрий, дуже добрий чоловік».
— Але ти був таким вродливим у своєму чорному смокінгу. Марія та Каті теж так уважали. А маленька Габріелла, зі своїм золотисто-рудим волоссям і темно-карими очима, — ну просто зменшена копія твоєї матері.
— Ну, цьогоріч мені вже не треба цього робити, Габріелла сама впорається, тим паче, що їй це до вподоби. Вона любить увагу.
Та раптом, на подив Крістін, його обличчя посумнішало.
— Але боюся, цього року не буде стільки людей.
— Чому? — запитала вона, перелякана думкою, що тільки тому її й запрошено.
— Чимало єврейських друзів моїх батьків виїхали з країни. Їхні запрошення повернулись із поміткою: «Адресат вибув».
Раптова зміна його настрою здивувала Крістін, і вона спробувала змінити тему, бо не хотіла зруйнувати піднесеної атмосфери моменту.
— Я не знаю, чи могла б я погодитись, — сказала вона. — У мене немає відповідної сукні.
— Сукню знайдемо, — запевнив хлопець, наближаючись до неї.— У мами повна гардеробна суконь. А якщо жодна не підійде, я поведу тебе до крамниці. У будь-якому разі, ти будеш найвродливішою дівчиною вечірки.
Потім він знов її поцілував — і решта світу з його турботами і гризотами зникла.
Через півгодини вони, взявшись за руки, зійшли з пагорба. У полях місцеві селяни розкидали добрива із запряжених кіньми возів і лущили стерню, заволочуючи рештки пшениці плугами, що їх тягли великі сиві воли.
Східніше наближався потяг, він уже від'їхав від станції і тепер широкою дугою оминав долину, довга чорна смуга вагонів поступово скорочувалась і ніби тулилася до землі. Крістін з Ісааком стояли на переїзді, його рука на її талії, й чекали, коли він проїде. Локомотив на прямій набрав швидкості й прогуркотів, обдаючи їх клубами гарячого пару, куйовдячи їм волосся й розтріпуючи одяг. Хмари сірого диму виривалися з труб і наповнювали повітря їдким смородом паленого вугілля. Великі сталеві колеса стукотіли рейками монотонно й голосно, заглушуючи всі інші звуки навколо, забезпечуючи цей божевільно могутній біг потяга до наступної станції. Крістін усміхалась і махала рукою пасажирам за віконним склом, намагаючись угадати, до яких далеких і прекрасних місцин вони їдуть. Коли проїхав останній вагон, вони з Ісааком побігли назад до містечка.
Глава 2
Крокуючи, Крістін великим пальцем потерла гладеньку поверхню камінця у кишені пальта в намаганні закарбувати кожнісіньке слово, сказане Ісааком. Вона хотіла запам'ятати силу його рук на своїй талії та тепло його поцілунку, щоб зуміти все в дрібницях переповісти Каті. Якби вона не так поспішала до будинку своєї подруги, то напевне зупинилася б на краю брукованої вулиці й витягла б камінець, аби пильніше його роздивитися. Натомість, вона всміхалася, задоволена тим, що він довірив їй щось дійсно для нього важливе. Перед тим як розійтися, Ісаак поцілував її ще раз на краю Халлерського мосту, змусивши пообіцяти, що вона знайде його, прийшовши на роботу після обіду, бо хотів бути поруч, коли Крістін скаже матері, що не зможе працювати на цьогорічній святковій вечірці.