Окрім того були ще й підготовчі роботи… Ця штука з підйомами аж ніяк не відбувалася сама по собі!.. Нічого подібного… Все це заздалегідь ретельно готувалося, обсмоктувалося, обговорювалося протягом декількох місяців… Потрібно було виготовити відповідні листівки та фото. Вся Франція була всіяна різноманітними проспектами… Слід було залучити всіх більш-менш відомих осіб!.. Витримувати брудні лайки всіх існуючих Комітетів, що завжди відзначалися неймовірною скупістю… І на довершення всього ми отримували гору пошти від винахідників з приводу «Завзятого».
Я навчився у Куртіаля офіційному стилю. І давав усьому раду не так уже й погано… Не робив багато помилок… У нас був папір «ad hoc» для ведення перемовин від імени «Паризької секції друзів вільної кулі»…
Ще з кінця зими ми бомбардували запитами мерію! Програми на сезон складалися навесні! Ми ж, загалом, і так знали, що всі наші неділі до свята Всіх Святих зайняті… Телефоном ми набридали президентам усіх Комітетів. Поштою доводилося займатися мені. Я ходив туди в години напливу народу… Сподіваючись змитися, не заплативши! Зазвичай мене ловили в дверях…
Ми посилали запити на всі ярмарки, зібрання та святкування по всій Франції! Всюди! Ми нічим не гребували! Але зазвичай намагалися не надто віддалятися від департаментів Сена і Уаза… та Сена і Марна! Ми ледь не збанкрутіли, перевозячи весь наш крам: різні торби, балони з повітрям, шайби, одне слово, все наше химерне спорядження. Щоб мати хоч якийсь зиск, до вечора ми мали повертатися в Пале-Рояль. Інакше могли зазнати збитків! Куртіаль виставляв ціну, визнану доволі помірною! Зовсім скромну та круглу: двісті двадцять франків… Плюс газ для надування та голуби під час підйому, по два франки штука!.. Висота не обумовлювалась… Нашим найвідомішим та найсерйознішим суперником був капітан Ґі де Розьє, він просив набагато більше! На своєму «Безстрашному» він виробляв ризиковані трюки!.. Піднімався разом зі своїм конем і так і сидів у сідлі нагорі! На обумовленій висоті в чотириста метрів!.. Це коштувало 525 франків, поїздка назад оплачувалася муніципалітетом. Але ще частіше нас випереджали італієць зі своєю донькою: «Калогоні та Петіта»… На них ми натикалися всюди! Вони мали успіх, особливо в гарнізонах! Вони брали набагато більше та виробляли в небі тисячу піруетів… Ще й на довершення всього, починаючи з висоти 620 метрів, вони кидали букети, маленькі парашути та кокарди! Вони просили 835 франків та контракт на два сезони!.. Вони непогано заробляли…
А от Куртіаль зовсім не збирався ні на кого напускати туману! Без зайвих драматичних ефектів! О! Зовсім навпаки! у нього була суто наукова манера, пізнавальна демонстрація: показовий політ з люб'язною промовою напочатку та випусканням голубів наприкінці сеансу… Він завжди сам попереджав про це присутніх, виголошуючи переднє слово: «Пані та панове… Якщо я у моєму віці ще піднімаюся, то це не заради порожніх хвастощів! Повірте! І не через бажання вразити натовп!.. Погляньте на мої груди! Ви побачите тут блиск усіх найвідоміших та найпрестижніших медалей! Якщо я піднімаюся, пані й панове, то лише заради родинної просвіти! це мета всього мого життя! Все для освіти мас! Ми не прагнемо грати на чиїхось ницих інстинктах! Пробуджувати нездорові пристрасті! Я звертаюся до розуму! Тільки до розуму!» Він повторював це й мені, аби я засвоїв: «Фердінане, запам'ятай назавжди, наші польоти повинні за будь-яку ціну виконувати свою місію! Високо нести стяг «Майстротрону»… В жодному разі ми не повинні опускатися до блазнювання! до маскарадів! повітряних вибриків! навіженого викаблучування! Ні! Ні! Й ще раз ні! ми повинні тримати нашу марку! Звичайно, ми не маємо забувати й про розваги! Нам за це платять! це цілком припустимо! Але все ж, якщо змога, ми повинні прагнути пробудити у цих бовдурів жагу до справжніх знань! Звичайно, виховання необхідне. Але виховувати цих йолопів, яких ти бачиш навколо і які стоять з роззявленими ротами! О! Це дуже складно, Фердінане!..»