Наші старі знайомі з банди винахідників знову натрапили на наш слід!.. Здавалося, вони були раді застати нас трьох… цілими й неушкодженими… Вони знову засипали нас своїми проектами!.. Вони не тримали на нас зла!.. А листоноша мав свої клопоти… Йому доводилося тягати тричі на тиждень повні торби рукописів… Від ваги лопнула велосипедна рама… Він установив подвійний ланцюг… Але велосипед гнувся навпіл… Він вимагав від свого відомства видати йому новий…
Де Перейр знову повернувся до своїх роздумів… Він уповні користувався дозвіллям і самотністю… Почувався цілком готовим до поворотів долі. До будь-яких!.. Його голова була сповнена задумів! Ще й найрішучіших!.. Він був готовий кинути виклик долі… Діяти не надто відкрито… Але і без зайвої підозрілости… як той, хто в курсі справи!..
— Фердінане! Дивися та вчись!.. Події розвиваються приблизно так, як я й передбачав!.. Тільки трохи стрімкіше!.. У доволі шаленому темпі!.. Я цього не врахував!.. Але в будь-якому разі ти побачиш… Тільки дивись уважніше! Нічого не проґав! Спостерігай!.. мій любий, тобі надається можливість побачити, як Куртіаль буде вгамовувати, приборкувати, змагати таку примхливу долю. Дивись! І запам'ятовуй! Треба бути безстрашним і гордим водночас! Колись ти переймеш це від мене! Хапай свою фортуну! Дай їй доброї прочуханки! Настане твоя черга! Ламай! Задуши цю повію! Всі мої особисті потреби зведено до строгої аскези! Мені багато не треба! Тож пусти їй кров! виснаж її! У твоєму віці хочеться сп'яніння! Тож не гай часу дарма! Споживай! Користайся! Роби, що хочеш! Мені ж вистачить і цього!.. Обійми мене!.. Слухай! Нам пощастить!
Обійматися було незручно через моє пальто, міцно прив'язане до штанів!.. Це утруднювало рух, зате було тепло… Це було необхідно!.. Насувалася зима!.. а наше основне житло, незважаючи на камін та утеплювальні роботи, продувалося наскрізь… Крізь щілини свистів вітер, і тепло миттєво вилітало геть… Взимку це було справжнє решето… Хата справді була дуже стара.
Після тривалих роздумів у «Великій кулі» та в лісах у де Перейра виникла чудова ідея… Його думки шугали далі й ширше, ніж зазвичай!.. Він відчув потреби цього світу…
— З окремими індивідами покінчено!.. Від них більше нічого чекати!.. Слід мати справу лише з родинами, Фердінане! Лише із сім'ями! Все для родини і за допомогою родини!..
Саме до «турботливих батьків Франції» він і кинув свій перший клич! Тим, кому було не байдуже майбутнє їхніх дорогих малюків!.. Тим, хто щодня заживо зогнивав у нездоровій атмосфері сучасних міст!.. Тим, хто ладен був на все, аби лиш порятувати своє янголятко від рабської праці у якій-небудь крамниці… або від передчасних сухот бухгалтерського службовця… матерям, які мріяли про здорове і природне життя своїх чад на свіжому повітрі… подалі від міського смороду… щоб їхнє майбуття цілковито залежало від плодів здорової праці… в польових умовах… Сонячні, мирні радощі!.. Де Перейр урочисто ґарантував їм усе це та ще багато іншого… Вони з дружиною брали на себе повне утримання цих маленьких пестунів долі, надання їм початкової, а також середньої «раціоналістичної» освіти… і, нарешті, вищої освіти, яка мала бути «позитивістською, зоотехнічною та городницькою»…
Наша «радіотелурична» технологія просто на очах перетворилася для передплатників в «Оновлений сімейний інтернат Нової раси»… Так ми називали у своїх проспектах нашу ферму та її терени… За кілька днів ми засипали нашими закликами паризькі квартали… найгустонаселеніші… найвіддаленіші… і ще деякі особливо засмерджені острівці з боку Ашер… нам хотілося подивитися, що з того вийде… Ми побоювалися лише одного, що вони зголосяться надто рано! Надмірного ентузіазму ми боялися як чуми!.. Ми вже мали сумний досвід!
Для нас з нашою «радіотелурією» проблеми продовольчого забезпечення не існувало!.. Складнощі виникали лише з насиченням ринків нашою картоплею, вирощеною на опроміненні!.. З цим треба було щось вирішувати!.. Відгодовуватимемо нею свиней!.. Хай буде так!.. А ще займемось птахівництвом!.. Дітлахи будуть споживати курятину!.. Куртіаль був великим прихильником такого змішаного харчування… М'ясо сприяє росту! Само собою зрозуміло, що без особливих зусиль ми зможемо вдягти наших вихованців у льон власного виробництва, витканий гуртом довгими зимовими вечорами… Це вражало… налаштовувало на серйозний лад! Грандіозний сільськогосподарський вулик! Але під знаком Розуму! а не інстинктів!.. О! Де Перейр надавав великого значення цій обставині! Він хотів, щоб усе було гармонійно!.. організовано!.. повчально!.. Втілення своїх задумів де Перейр уявляв собі таким чином… Діти з «Нової раси», без напруги навчаючись та водночас зміцнюючи свої легені, будуть з радістю виконувати будь-яку легку роботу!.. кваліфіковано, спокійно і абсолютно безкоштовно!.. без жодного примусу вони цілковито віддадуться сільськогосподарській праці. Метода «неомультиопромінення»… Ця глибока реформа йшла із самого села! І розквітала просто на природі! Нам залишалося лише вдихати її пахощі! Куртіаль уже відчував аромат!.. Насамперед він покладався на старанність своїх учнів, їхню готовність обробляти поля! Очищати їх від бур'янів!.. Те, що дорослим здавалося нестерпними тортурами!.. Для малюків не становило жодних труднощів!.. Таким чином, сам де Перейр, звільнений від усієї чорнової роботи, зможе повністю присвятити себе глибоким дослідженням проблеми «поляризації»… Він лише скеровуватиме випромінювання!.. Й більше не робитиме нічого! Оживлятиме всю нашу землю телуричними потоками!..