— Але ж це реальне вбивство! Продаж такого нізащо не зійшов би «Баллентрі» з рук.
— Ні, це надто небезпечно. Матрона того будинку це точно знала, тому сховала запис. Міла каже, що вони місяцями носили його в сумці, не знаючи, що на касеті. Тоді Джо нарешті поставив її в програвач у мотелі. — Джейн глянула на екран. — Тепер ми знаємо, чому вбили тих жінок в Ешберні. Чому вбили Чарльза Дезмонда. Вони знали цього клієнта й могли його впізнати. Тому всі мусили померти.
— Отже, усе це — заради прикриття зґвалтування й убивства.
Вона кивнула.
— Джо зрозумів, що це справжній динаміт. Що робити з доказами? Він не знав, кому можна вірити. Та й хто послухав би чоловіка з тавром параноїка? Певно, саме це він вам і надіслав — копію цього відео.
— Тільки от я його не отримав.
— Тоді вони вже мали розділитися, щоб їх не впіймали. Кожен забрав свою копію. Олену зловили, перш ніж вона принесла свою до «Триб’юн». Плівку Джо, певно, знищили після ситуації в лікарні. — Вона махнула на телевізор. — Це остання копія.
Лукас розвернувся до Міли, яка трималась у дальньому кутку кімнати, мов полохливе звірятко, яке боялося підійти ближче.
— Міло, ти сама бачила чоловіка з відео? Він приходив до будинку?
— Яхта, — відповіла вона й помітно здригнулася. — Я бачила його на вечірці на яхті.
Лукас глянув на Джейн.
— Думаєте, йдеться про яхту Чарльза Дезмонда?
— Гадаю, саме так «Баллентрі» й робила свої справи, — сказала Джейн. — Світ Дезмонда — хлопчачий клуб. Військові підрядники, гравці Пентагону. Там, де великі хлопці бавляться з великими грошима, неодмінно з’явиться секс, хоч об заклад бийся. Це спосіб завершити укладення угоди.
Вона дістала відеокасету, розвернулася до Лукаса.
— Ви знаєте, хто цей чоловік на відео?
Лукас ковтнув клубок у горлі.
— Перепрошую. Мені взагалі важко повірити, що відео справжнє.
— Це має бути хтось із важливих гравців. Зважаючи на те, що він зміг зробити, які ресурси задіяв, щоб відстежити плівку. — Вона стала поряд із Лукасом. — Хто він?
— Ви його не впізнали?
— А мала б?
— Ні, якщо не дивилися слухання про затвердження на посаді в останній місяць. Це Карлтон Вінн. Новий директор Служби національної розвідки.
Джейн коротко видихнула й опустилася в крісло навпроти нього.
— Господи. Ідеться про людину, яка керує всіма розвідками в країні.
Лукас кивнув.
— ФБР. ЦРУ. Військова розвідка. У цілому — п’ятнадцять агенцій, разом з відгалуженнями міністерств національної безпеки та юстиції. Це людина, яка може смикати за мотузки зсередини. Ви не впізнали Вінна, бо він не надто публічна особа, радше один із сірих кардиналів. Два роки тому пішов із ЦРУ, щоб очолити новий відділ стратегічної підтримки Пентагону. Коли останнього директора розвідки змусили піти у відставку, Білий дім запропонував Вінну його замінити. Призначення нещодавно затвердили.
— Будь ласка, — втрутилася Міла. — Мені треба в туалет.
— У кінці коридору, — пробуркотів Лукас, навіть не глянувши на дівчину. Вона вислизнула з кімнати, а він не зводив погляду з Джейн. — Це не та людина, яку буде легко скинути.
— Із цією плівкою можна скинути навіть Кінґ-Конґа.
— Директор Вінн має цілу мережу контактів у Пентагоні й ЦРУ. Це людина, призначена особисто президентом.
— І тепер він мій. І я його скину.
Подзвонили в двері. Джейн здригнулася, підняла голову.
— Не лякайтесь, — сказав Лукас, підводячись. — Це, певно, мій сусід. Я пообіцяв годувати його кота на вихідних.
Попри це, Джейн сіла на край крісла, дослухаючись, поки Лукас відчиняв. Привітався звично:
— Привіт, заходь.
— Усе під контролем? — запитав чоловічий голос.
— Так, відео подивилися.
Ось тоді вона мала б зрозуміти, що щось не так, однак спокійний голос Лукаса її роззброїв, заспокоїв, створив відчуття безпеки в цьому домі, у його компанії. Гість увійшов до вітальні. У нього було коротко стрижене біляве волосся й могутні накачані руки. Навіть побачивши пістолет у його руці, Джейн не до кінця зрозуміла, що сталося. Повільно підвелася, серце калатало аж у горлі. Вона розвернулася до Лукаса, а він тільки й стенув плечима на її ошелешений зрадою погляд. Глянув, мов кажучи: «Вибач, так уже воно працює».
Білявий чоловік оглянув кімнату, зосередився на Реджині, яка міцно спала між диванних подушок. Він наставив на немовля зброю, і Джейн відчула укол паніки, гострий, мов ніж у серце.