— Тоді ти мав мені зателефонувати. Нехай це ти з нею одружився, Діне. Але мені вона теж дорога! — Голос Корсака зірвався. — Мені вона теж дорога, — тихо повторив він і раптом відвернувся.
«Знаю, що дорога. А ще знаю, що ти в неї закоханий, хай і ніколи цього не визнаєш. Ось чому ми ніколи не зможемо подружитися. Ми обидва хотіли її, але вийшла вона за мене».
— Що тут відбувається? — глухо спитав Корсак, досі не дивлячись на нього. — Хтось щось знає?
— Нічогісінько невідомо.
— Та сучка вибовкала таємницю в ефірі з пів години тому. Не було дзвінків від злочинців? Звуків пострілів… — Він осікся й продовжив: — Жодної реакції?
— Може, вони не дивилися телевізор. Може, не чули, що затримали копа. Я на це сподіваюся — на те, що вони не знають.
— Коли був останній контакт?
— Вони телефонували десь о п’ятій, поставили свої вимоги.
— Що за вимоги?
— Хочуть дати телеінтерв’ю наживо. В обмін на це відпустять двох заручників.
— То давайте! Навіщо тягнути?
— Поліція не хотіла відправляти туди цивільних осіб. Це значить наразити репортера й оператора на небезпеку.
— Та я сам готовий стати за камеру, якщо хтось покаже, як це робиться. А ти можеш удати репортера. Хай відправлять нас.
— Їм потрібен конкретний репортер. Чоловік на ім’я Пітер Лукас.
— Той тип, що пише для «Триб’юн»? Чому він?
— Нам усім це цікаво.
— То покінчімо з цим. Витягнімо її звідти, поки не…
Задзвонив телефон Гебріела, він скривився, думаючи, що це знову батьки Джейн намагаються з ним зв’язатися. Не можна було й далі від них ховатися. Він потягнувся по телефон і насупився, дивлячись на дисплей. Номер був незнайомий.
— Гебріел Дін, — відповів він.
— Агент Дін? З ФБР?
— Хто це?
— Це Джо. Гадаю, ви знаєте, хто я.
Гебріел завмер. Побачив, що Корсак дивиться на нього, негайно насторожившись.
— Нам є про що поговорити, агенте Дін.
— Звідки ви знаєте…
— Ваша дружина каже, що вам можна довіряти. Що ваше слово надійне. Сподіваюся, це правда.
— Дайте з нею поговорити. Почути її голос.
— За хвилину. Спочатку пообіцяйте.
— Що? Скажіть, чого ви хочете?
— Справедливості. Хочемо, щоб ви пообіцяли зробити свою роботу.
— Я не розумію.
— Нам потрібно, щоб ви стали свідком. Вислухали те, що ми хочемо сказати, бо цілком імовірно, що цю ніч ми не переживемо.
Тілом Діна пробіг холод. «Суїцидальний настрій. Невже вони хочуть забрати з собою всіх?»
— Ми хочемо, щоб ви розповіли світові правду, — сказав Джо. — Вас послухають. Приходьте з репортером, агенте Дін. Поговоріть з нами. Коли все скінчиться, розкажіть іншим про те, що почуєте.
— Ви не загинете. Не мусите.
— Думаєте, ми цього хочемо? Ми намагались їх випередити й не змогли. Нам лишилося тільки одне.
— Чому саме так? Навіщо погрожувати невинним людям?
— Інакше ніхто нас не слухатиме.
— Просто вийдіть звідти! Відпустіть заручників, здайтеся.
— І ви більше не побачите нас живими. Вони вигадають якесь логічне пояснення. Завжди вигадують. Ви ще побачите це в новинах. Скажуть, що ми вкоротили собі віку. Помремо у в’язниці, ще до суду. І всі подумають: «Ну, за ґратами так воно й буває». Це наш останній шанс привернути увагу світу, агенте Дін. Розповісти всім.
— Що розповісти?
— Що насправді сталося в Ешберні.
— Слухайте, я не знаю, про що ви. Але зроблю все, чого захочете, якщо ви відпустите мою дружину.
— Вона тут. З нею все гаразд. Насправді я зараз…
Раптом зв’язок обірвався.
— Джо? Джо?
— Що сталося? — спитав Корсак. — Що він сказав?
Гебріел проігнорував його; уся його увага була прикута до відновлення зв’язку. Він відкрив номер, натиснув кнопку набору.
— …Пробачте, цей номер наразі недоступний.
— Що, у біса, відбувається? — заревів Корсак.
— Не можу дотелефонуватися.
— Він поклав слухавку?
— Ні, нас перервали. Одразу після…
Гебріел замовкнув. Розвернувся, подивився на вулицю, на трейлер командування. «Вони нас прослуховують, — подумав він. — Хтось чув усе, сказане Джо».
— Гей! — гукнув Корсак. — Ти куди?
Гебріел уже мчав до трейлера. Стукати не став, розчахнув двері, увійшов. Гейдер зі Стіллменом розвернулися до нього від екранів.
Гейдер мовив:
— Ми зараз не маємо на вас часу, агенте Дін.
— Я піду туди. Заберу свою дружину.
— О так, — засміявся Гейдер. — Вас там точно зустрінуть з обіймами.
— Джо телефонував мені на мобільний. Вони хочуть зі мною поговорити.
Стіллмен різко виструнчився, на обличчі було щире здивування.