— Що вони вам про мене сказали? — спитав Джо. — Що каже ФБР?
— Кілька речей.
— Я божевільний, так? Відлюдник і параноїк.
— Так.
— Ви їм вірите?
— Не маю приводу не вірити.
Джейн вдивлялася в чоловікове обличчя. Хоча він говорив спокійно, вона бачила напруження в очах, у м’язах шиї. «Ти знав, що цей чоловік несповна розуму, — подумала вона. — І все одно прийшов. Усе заради мене…» Вона стримала стогін: перейми почалися знову. «Тихо. Не відволікай Гебріела; нехай робить те, що мусить». Вона відкинулася на спинку дивана, скрегочучи зубами, й страждала мовчки. Не зводила очей зі стелі, з єдиної темної плямки на акустичній плитці. «Зосередься на одній точці. Розум сильніший за біль». Стеля розмивалася, пляма наче плавала в хиткому білому морі. Її нудило від самого погляду на неї. Джейн заплющила очі, наче моряк із морською хворобою, якого хитає від погляду на хвилі.
Лише коли перейми почали вщухати, коли біль трохи відпустив, вона знову розплющила очі. Знову зосередилася на стелі. Щось змінилося. Поруч зі смужкою тепер був отвір, майже непомітний у порах акустичної плитки.
Джейн глянула на Гебріела, але він на неї не дивився, повністю зосередившись на чоловікові, який сидів навпроти нього.
— Ви вважаєте мене божевільним? — запитав Джо.
Гебріел зміряв його довгим поглядом.
— Я не психіатр. Не мені доходити таких висновків.
— Ви прийшли сюди, очікуючи побачити божевільного, який вимахує пістолетом, правда ж? — Джо нахилився вперед. — Саме це вам сказали. Будьте чесні.
— Ви справді хочете моєї чесності?
— Авжеж.
— Мені сказали, що я матиму справу з двома терористами. Ось до чого мене вели.
Джо відкинувся на спинку стільця, похмуро глянув на нього.
— То ось як вони все це закінчать, — тихо сказав він. — Звісно. Так і варто закінчувати. І які саме ми терористи?
Він глянув на Олену й зареготав.
— О, певно, що чеченці.
— Так.
— Виставою керує Джон Барсанті?
Гебріел спохмурнів.
— Ви його знаєте?
— Він стежить за нами з Вірджинії. Хоч би куди ми йшли, там з’являється він. Я знав, що з’явиться й тут. Певно, просто чекає нагоди застібнути мішки з нашими тілами.
— Вам не конче помирати. Віддайте мені зброю, вийдемо звідси разом. Без пострілів, без крові. Я дам вам слово.
— Оце так гарантія.
— Ви мене сюди впустили. Тобто на якомусь рівні ви мені вірите.
— Я не можу собі дозволити взагалі комусь вірити.
— То чому я тут?
— Бо я відмовляюся лягати в могилу без надії на правосуддя. Ми намагалися розповісти про це пресі. Віддали їм трикляті свідчення. Але всім начхати. — Він подивився на Олену. — Покажи їм руку. Покажи, що з тобою зробили в «Баллентрі».
Олена закатала рукав над ліктем, показала зазубрений шрам.
— Бачите? — сказав Джо. — Що вони вставили їй у руку?
— «Баллентрі»? Це ви про підрядника міністерства оборони?
— Мікрочіп за останньою технологією. Спосіб «Баллентрі» стежити за своєю власністю. Вона була живим товаром, привезеним з Москви. Невеличкий побічний бізнес «Баллентрі».
Джейн знову подивилася на стелю. Раптом зрозуміла, що в плитці з’явилися нові отвори. Вона зиркнула на чоловіків, але вони так і були зосереджені один на одному. Більше ніхто вгору не дивився. Ніхто не бачив, що стеля тепер усіяна дірками.
— То це все через військового підрядника? — спитав Гебріел абсолютно спокійним голосом, без натяку на скепсис, який він, безперечно, відчував.
— Не якогось військового підрядника, а «Баллентрі Компані». Прямі зв’язки з Білим домом і Пентагоном. Ідеться про чиновників, які заробляють мільярди доларів щоразу, як ми вступаємо у війну. Як вважаєте, чому «Баллентрі» отримує майже всі великі контракти? Бо вона володіє Білим домом.
— Не хочеться вас розчаровувати, Джо, але це не надто нова теорія змови. «Баллентрі» — новий бабай наших днів. Багато кому аж свербить бажання її звалити.
— Але Олена справді на це здатна.
Гебріел подивився на жінку, у погляді був сумнів.
— Як?
— Вона знає, що вони зробили в Ешберні. Вона бачила, що це за люди.
Джейн так і дивилася на стелю, намагаючись зрозуміти, що саме бачить. Тепер згори струменіли тоненькі голки пари. «Газ. Вони накачують кімнату газом».
Вона перевела погляд на чоловіка. Він знав про те, що мало статися? Знав про цей план? Схоже, ніхто більше не помічав мовчазного втручання. Ніхто не усвідомлював, що атака вже почалася і про неї віщують тонкі пасма газу.