— І це приводить нас до запитання, з яким прийшла я. — Мора нахилилася до нього. — Чому ви? Вони ж не з капелюха ваше ім’я витягли. Може, Джо й був психічно нестабільний, але він був розумний. Активно читав газети й журнали. Його увагу мало привернути щось, написане вами.
— Я знаю відповідь. Барсанті проговорився, коли питав про колонку, яку я написав на початку червня. Про «Баллентрі Компані».
Вони замовкли, поки повз них до кавника пройшла інша репортерка. Чекаючи, поки вона наллє собі кави, не зводили очей одне з одного. Лише коли жінка знову відійшла на достатню відстань, Мора сказала:
— Покажіть мені колонку.
— Вона є в новинній базі. Зараз подивлюся.
Він розвернувся до комп’ютера, відкрив вікно пошуку, вбив своє ім’я й натиснув кнопку.
Екран заповнили дописи.
— Зараз знайду потрібну дату, — сказав він, гортаючи їх.
— Тут усе, що ви взагалі коли-небудь писали?
— Так, певно, ще за період єті.
— Перепрошую?
— Коли я закінчив школу журналістики, мусив виплачувати чималий кредит за навчання. Брався за все, що пропонували, зокрема висвітлення конвенту, присвяченого єті, у Каліфорнії. — Лукас подивився на Мору. — Визнаю, щодо новин я був справжня хвойда. Але мусив оплачувати рахунки.
— А тепер ви поважний журналіст?
— Ну, аж так я не сказав би…
Він зупинився, натиснув на статтю.
— Гаразд, ось ця колонка, — сказав і підвівся, поступаючись їй місцем. — Ось що я в червні писав про «Баллентрі».
Мора всілась у звільнене крісло й зосередилася на тексті, що мерехтів на екрані.
«Війна — справа прибуткова: бізнес “Баллентрі” процвітає.
Поки економіка Сполучених Штатів занепадає, один сектор досі може потішитися хорошим прибутком. Мегапідрядник міністерства оборони “Баллентрі Компані” розкошує серед нових угод, як рибина у приватному ставку…»
— Зрозуміло, що стаття не надто порадувала «Баллентрі», — сказав Лукас. — Але не я один пишу такі речі. Інші репортери теж вдавалися до такої критики.
— І все одно Джо обрав вас.
— Можливо, час був влучний. Можливо, йому того дня потрапила до рук «Триб’юн» із моєю колонкою про велике й страшне «Баллентрі».
— Можна подивитися, що ще ви писали?
— Прошу.
Мора повернулася до списку статей у пошуку.
— А ви плідний автор.
— Я вже більше двадцяти років пишу про все, від війн банд до шлюбів геїв.
— І єті.
— Навіть не нагадуйте.
Вона погортала першу, другу сторінку, перейшла до третьої — і зупинилася.
— Це статті з Вашингтона.
— Я ж вам наче говорив. Був кореспондентом «Триб’юн» у Вашингтоні. Протримався там два роки.
— Чому?
— Ненавиджу це місце. І визнаю, я — щирий янкі. Скучив за місцевими зимами, тож у лютому повернувся до Бостона.
— Про що писали в окрузі Колумбія?
— Про все. Великі статті. Політика, кримінальна ситуація. — Він помовчав. — Цинік скаже, що між двома останніми різниці немає. Я радше писатиму про соковите велике вбивство, ніж ганятимусь увесь день за якимсь висохлим, мов мумія, сенатором.
Мора зиркнула на нього через плече.
— Ви колись мали справу з сенатором Конвеєм?
— Авжеж. Це один із наших сенаторів. — Лукас помовчав. — Чому ви питаєте про Конвея?
Коли Мора не відповіла, він нахилився до неї, узявся за спинку крісла.
— Докторко Айлс, — раптом стишив він голос, дихаючи їй у волосся. — Не хочете розповісти, про що ви думаєте?
Вона не зводила очей з екрана.
— Просто намагаюся встановити зв’язки.
— Лоскіт відчуваєте?
— Що?
— Я це так називаю. Коли раптом розумію, що натрапив на щось цікаве. Воно ж шосте чуття чи екстрасенсорне сприйняття. Розкажіть, чому сенатор Конвей викликає у вас бажання щось уточнити.
— Він працює в комісії з розвідки.
— Я брав у нього інтерв’ю в листопаді чи грудні. Стаття десь є.
Мора проглянула заголовки про слухання в Конгресі, терористичні загрози та арешт конгресмена від Массачусетса за нетверезе кермування і знайшла статтю про сенатора Конвея. Тоді перевела погляд на інший заголовок, датований 15 січня.
«Жителя Рестона знайшли мертвим на яхті. З 2 січня бізнесмена ніхто не бачив».
Вона зосередилася саме на даті. 2 січня. Розкрила допис, і сторінка заповнилася текстом. За мить до того Лукас згадував лоскіт. Тепер Мора його відчула.
Розвернулася до репортера.
— Розкажіть мені про Чарльза Дезмонда.